Правознавство - Копиленко О.П. - Тема 3. ПРАВОВІДНОСИНИ. ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА. ПРАВОПОРУШЕННЯ.

1. Правовідносини: поняття, основні ознаки, види.

2. Структура правовідносин.

3. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин.

4. Правомірна поведінка. Правопорушення.

1. Правовідносини: поняття, основні ознаки, види

Великий філософ Аристотель назвав людину "суспільною твариною", маючи на увазі, що людина постійно спілкується з собі подібними, вступає в суспільні відносини. Ці відносини регулюються різними нормами: релігійними, моральними, корпоративними. Значна частина суспільних відносин будується на основі норм права — такі відносини називають правовими відносинами.

Правові відносини — це суспільні відносини, урегульовані нормою права, учасники яких мають суб'єктивні юридичні права та обов'язки.

Ознаки правовідносин:

1. правові відносини виникають виключно на основі норм права. Немає відповідної норми — немає і правових відносин.

2. Правові відносини є різновидом суспільних відносин, тобто можуть виникнути тільки в людському суспільстві, між конкретними суб'єктами — власниками певних юридичних якостей (правоздатність і дієздатність).

3. Між учасниками правових відносин виникає специфічний юридичний зв'язок у вигляді суб'єктивного права однієї особи та юридичного обов'язку іншої особи. Тобто у правовідносинах завжди є сторона правоуповноважена і правозобов'язана (контрагенти правовідносин).

4. Правові відносини мають вольовий характер, тобто для його виникнення необхідна воля (бажання) як мінімум одного з учасників. Люди вступають у правові відносини з певною метою — наприклад, отримати спадок, взяти участь у виборах, придбати товар.

5. Правові відносини виникають з приводу реального блага.

6. Правові відносини охороняються та забезпечуються силою державного примусу.

Розрізняють такі види правовідносин:

1) за галузевою ознакою — конституційні, адміністративні, громадянські, трудові, сімейні тощо.

2) в залежності від функцій права — регулятивні та охоронні. Регулятивні виникають з правомірних дій, а охоронні — з неправомірних дій суб'єктів. Наприклад, правові відносини між орендодавцем і орендатором земельної ділянки виникли з правомірних дій — укладення договору оренди, а тому є регулятивними. Правові відносини між особою (підозрюваної в скоєнні крадіжки) і слідчим (що веде розслідування) є охоронними, тому що виникли з неправомірних дій підозрюваного.

3) за кількісним складом суб'єктів: прості — виникають між двома суб'єктами; складні — між 3 і більше суб'єктами.

4) за характером обов'язків: активні та пасивні правовідносини. В активних обов'язок суб'єкта полягає в необхідності здійснити певні дії (передати річ, виконати роботу), в пасивних — обов'язок полягає в тому, щоб не здійснювати дій.

2. Структура правовідносин

Правовідносини мають складну структуру і включають в себе такі елементи:

• суб'єкти;

• об'єкти;

• зміст правовідносин.

Суб'єкти правовідносин •— це правоздатна і дієздатна особи, що є носіями юридичних прав і обов'язків. їх має бути як мінімум два: носій права та носій обов'язків.

Правоздатність — це закріплена законодавством і забезпечена державою можливість суб'єкта мати об'єктивні права і нести юридичні обов'язки.

Правоздатність фізичної особи виникає з моменту народження і припиняється зі смертю. Дієздатність залежить від віку і психічного стану особи. Повна дієздатність, як правило, приходить з досягненням повноліття. Особа, що є душевно хворою або слабоумною, може бути визнана недієздатною за рішенням суду. Такі особи можуть бути носіями прав і обов'язків, але їх реалізацію здійснюють інші особи.

Правоздатність і дієздатність юридичної особи виникає одночасно з моменту державної реєстрації і припиняється з її ліквідацією.

Дієздатність — це закріплена законодавством і забезпечена державою можливість суб'єкта набувати та здійснювати свої права і обов'язки особистими діями. Дієздатність поділяють на:

• угодоздатність — здатність суб'єкта правовідносин своїми діями здійснювати і укладати цивільно-правові угоди;

• деліктоздатність — здатність суб'єкта правовідносин нести юридичну відповідальність за вчинене правопорушення. Види суб'єктів права:

• фізичні особи (люди): громадяни даної держави, біпатриди (громадяни двох держав), апатриди (особи без громадянства);

• юридичні особи: держава, органи держави та органи місцевого самоврядування, державні установи, підприємства, організації, громадські організації (політичні партії, рухи);

• соціальні спільноти: народ (нація), територіальні спільності (населення, адміністративно-територіальні одиниці, виборчі округи), трудові колективи.

Об'єкти правовідносин — це реальне (матеріальне або нематеріальне) благо, з приводу якого суб 'єкти вступають у правовідносини.

Види об'єктів:

• матеріальні — предмети матеріального світу, предмети споживання, нерухомість, предмети домашнього побуту, твори мистецтва тощо.

• нематеріальні — духовні цінності, морально-психологічний стан людини тощо.

Зміст правовідносин — це суб'єктивні права і юридичні обов'язки учасників правових відносин.

Суб'єктивне право — це передбачена правом лінія можливої поведінки особи. Наприклад, можливість діяти відповідно до свого бажання, можливість вимагати певних дій від інших суб'єктів, зобов'язаних на це, можливість звернутися до компетентного органу чи посадової особи за захистом свого суб'єктивного права.

Юридичний обов'язок — це передбачена правом лінія належної поведінки особи. Наприклад, необхідність нести юридичну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання передбачених нормою права дій.

В будь-яких правовідносинах суб'єктивному праву одного учасника відповідає юридичний обов'язок іншого учасника. Прикладом можуть бути правовідносини, що виникли на основі договору позики. Суб'єктами правовідносин є дві особи: позикодавець (той, хто надав певну суму грошей) і позичальник (той, хто отримав від позикодавця певну суму грошей). Об'єктом правовідносин є реальне благо — запозичена сума грошей. Об'єктивним правом позикодавця є вимога про повернення запозиченої суми. Юридичним обов'язком позичальника є повернення грошей. Право і відповідний йому обов'язок складають зміст даних правовідносин.