Правознавство - Копиленко О.П. - 3. Характеристика внутрішніх і зовнішніх напрямів діяльності (функцій) держави

Функція в перекладі з латини означає виконання, звершення.

Функції держави — це основні напрямки та сторони діяльності держави. Існують певні підстави для класифікацій функцій держави на види:

1) за соціальним значенням: основні та неосновні;

2) за територіальною спрямованістю: внутрішні та зовнішні;

3) за часом здійснення, постійні та тимчасові.

Основні функції— це напрями діяльності держави щодо здійснення завдань і цілей, що стоять перед державою в конкретний історичний період. Наприклад в роки війни на перше місце виходить функція оборони, всі інші функції держави їй підкорені (неосновні).

Внутрішні функції — це такі напрями діяльності держави, що направлені на вирішення внутрішніх завдань держави.

До внутрішніх функцій держави належать: 1. Економічна функція — формування та виконання державного

бюджету; складання та виконання програм економічного розвитку;

фінансування ряду галузей; керування підприємствами та організаціями, що належать до державної форми власності.

2. Функція захисту прав і свобод людини і громадянина — конституційне закріплення прав (особистих, політичних і соціальних) людини; діяльність державних органів, що захищають права людини і громадянина.

3. Соціальна функція — забезпечення належного рівня життя людини; допомога громадянам, що потребують соціального захисту — інвалідам, безробітнім, біженцям, багатодітним тощо.

4. Функція фінансового контролю (оподаткування) — виявлення та облік доходів виробників матеріальних і духовних благ; вилучення податків тощо.

5. Функція охорони правопорядку — забезпечення повного втілення в життя правових відносин в середині держави; притягнення до юридичної відповідальності правопорушників.

6. Екологічна (природоохоронна) — регулювання процесу використання природних ресурсів; збереження ті відновлення оточуючого середовища; забезпечення екологічної безпеки громадян. Для сучасної держави характерною є особлива увага до соціальної та екологічної функцій, функції захисту прав і свобод людини і громадянина. Крім того, з'являються нові функції:

7. Культурна (духовна) — організація освіти, виховання; розвиток науки і культури; забезпечення збереження культурної спадщини та доступу громадян до неї.

8. Інформаційна — організація та забезпечення системи отримання, використання, розповсюдження та зберігання інформації. Зовнішні функції— це основні напрями діяльності держави за

її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим товариством в цілому.

До зовнішніх функцій належать: 1) функція забезпечення безпеки держави — захист держави від

нападів ззовні; захист незалежності, територіальної цілісності держави і виконання міжнародних зобов'язань (призначення Збройних Сил України);

2) функція міжнародного співробітництва:

• співробітництво в політичній та економічній сферах;

• участь у підтримці світового порядку — в боротьбі з контрабандою, наркобізнесом, тероризмом;

• діяльність для збереження миру, роззброєння, ліквідування ядерної зброї;

• допомога населенню інших держав, що опинилися в умовах стихійного, соціального лиха або техногенної катастрофи;

• культурне, спортивне, наукове співробітництво;

• вирішення глобальних проблем сучасності — екологічної, сировинної, енергетичної, демографічної;

3) інтегрування національної економіки в світову — залучення і підтримка іноземних інвестицій. Сучасний світ характеризується економічною взаємозалежністю держав. Приплив іноземних інвестицій — джерело розвитку вітчизняної економіки.

В сучасному світі, коли всі прояви суспільного життя все більше інтернаціоналізуються, кордон між внутрішніми та зовнішніми функціями поступово зникає. Практично кожна з функцій держави має внутрішню та зовнішню сторони.

Постійні функції— це напрями діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку.

Тимчасові функції — це напрямки діяльності держави, що зумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства. Наприклад, на всіх етапах свого існування держава здійснює функцію охорони правопорядку (постійна функція). В той же час функція ліквідації наслідків конкретного стихійного лиха або катастрофи має тимчасовий характер. Вона зникає з досягненням поставленої перед державою мети.