Правознавство - Копиленко О.П. - 7.2. Надурочні роботи

Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Як правило, застосування надурочних робіт не допускається. Проведення іх можливе у виняткових випадках, визначених законодавством.

До таких випадків належать:

1) роботи, необхідні для оборони країни, а також для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;

2) при проведенні громадсько необхідних робіт по водо-, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку — для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;

3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин або випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;

4) при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу або скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

5) для продовження роботи при нез'явленні працівника, який заступає на зміну, якщо робота не допускає перерви; в цих випадках роботодавець зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником, оскільки неприпустимо залучення працівника до роботи протягом двох змін підряд. Забороняється залучати до надурочних робіт:

• вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років;

• осіб, молодше 18 років;

• працівників, що навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Жінки, що мають дітей у віці від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливо лише з їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Для проведення надурочних робіт необхідна згода профкому і видання наказу (розпорядження) власником.

У відповідності зі ст. 43 Конституції України заборонене застосування примусової праці. Частина 3 статті 43 Конституції вказує, що не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком або іншим рішенням суду або відповідно до законів про військовий і про надзвичайний стан.

Надурочна робота компенсується підвищеною оплатою. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин у рік.

Необхідно розрізняти надурочну роботу і ненормований робочий день. До надурочних робіт можуть залучатися будь-які працівники, а по режиму ненормованого робочого часу — лише ті, професії і посади яких містяться в списку, що с додатком до колективного договору підприємства, установи, організації.

Якщо у відношенні надурочних робіт встановлені граничні норми їх застосування протягом календарного року, то подібне правило не встановлене у відношенні ненормованого робочого дня.

Надурочні роботи провадяться у виняткових випадках, що носять характер заздалегідь не передбачених і не запланованих ситуацій, перелік яких міститься в ст. 62 КЗпП, а роботи понад нормальну тривалість робочого часу — у режимі ненормованого робочого дня проводяться в міру виробничої необхідності.

Надурочні роботи компенсуються підвищеною оплатою, а ненормований робочий час компенсується наданням додаткової відпустки.

Облік робочого часу — це фіксування зведень про явку працівників на роботу і виконання ними встановленої тривалості робочого часу. Облік робочого часу ведеться в табелях встановленої форми. У складі відпрацьованого працівником часу окремо враховуються надурочні роботи, чергування, відрядження і т. п.