Правознавство - Копиленко О.П. - 7. Види та правовий статус державних службовців

Чинне законодавство чітко не виділяє види державних службовців. Закон "Про державну службу" поширюється тільки на державних службовців, які проходять службу в Секретаріаті Верховної Ради України, Секретаріаті Президента України та органах виконавчої влади і яким присвоюється ранг державного службовця. Зокрема, ст. 25 Закону основними критеріями класифікації посад державних службовців називає організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Відповідно до цього встановлено сім категорій державних службовців.

Проте у широкому розумінні державними службовцями є особи, які працюють у будь-яких державних органах і яким присвоюється не тільки ранг державного службовця, але і класні чини, військові, спеціальні чи інші звання. Тому поділ державних службовців на види в теорії адміністративного права проводиться з урахуванням різних ознак. Так, залежно від виду органу державної влади, в якому вони проходять службу, — на службовців органу законодавчої влади, органів виконавчої влади і органів судової влади та прокуратури;

залежно від характеру державної служби, на якій вони перебувають, — на службовців цивільної, мілітаризованої і спеціальної служби; залежно від обсягу і характеру їх повноважень — на посадових осіб, спеціалістів і допоміжно-обслуговуючий персонал.

Правовий статус державних службовців утворюють їх обов'язки і права. Основні обов'язки і права державних службовців закріплені в Законі "Про державну службу".

Зокрема, ст. 10 Закону їх основними обов'язками називає: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Відповідно до ст. 11 Закону державні службовці мають право: користуватися правами і свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією і законами України; брати участь у розгляді питань і прийнятті в межах своїх повноважень рішень; одержувати від державних органів, підприємств, установ і організацій, органів місцевого та регіонального самоврядування необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції; на повагу особистої гідності, справедливе І шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян; вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою службовця; на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи; безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосуються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення; на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов'язків, участь у конкурсах.на заміщення посад більш високої категорії; вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри; на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці; на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу; захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.

Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів.