Правознавство - Кунченко-Харченко В.І. - 11.2. Управління, як об'єкт адміністративно-правового регулювання

управління - це особливі відносини між людьми, що базуються на правовій або організаційній основі. Це відносини між різними статусами, між різними рівнями адміністративних структур, окремими робочими функціями, що проявляються у вигляді однобічної залежності однієї адміністративної посади від іншої.

Відокремлення особливої управлінської функції - це результат розподілу праці. Спільна суспільна праця є кооперацією, при якій багато осіб планомірно і спільно беруть участь в одному й тому ж процесі праці або у різних, але пов'язаних між собою процесах праці. Цей процес веде до розроблення економічно залежних, конкретних її видів. Цей розподіл випливає спочатку з простого статевого розподілу в трудовому процесі. Згодом він ускладнюється, оскільки сільське господарство відокремлюється від промислових ремесел, а ремесла відгалужуються одне від одного. Зростає народонаселення і потреба просторової координації, стабільних зв'язків між виробниками, споживачами. Із самої природи праці як співробітництва великого числа осіб виникає потреба в управлінні. Спочатку виникає функція, а потім виникає державна установа. З розвитком суспільства управління стає однією з основних функцій суспільної праці.

Об'єктом управління є:

- суспільна праця;

- державні та недержавні органи та організації;

- індивідууми;

- технічні засоби;

- тваринні і рослинні організми.

Отже за об'єктом, управління поділяється на 3 види:

o технічне (технологічними процесами);

o біологічне (рослинними і тваринними організмами);

o соціальне.

Соціальне управління - це управління людьми, воно може бути державним і недержавним.

Державне управління здійснюється всіма органами держави, що розподілені на різні гілки влади, тобто це визначена законом виконавча діяльність спеціальних органів держави щодо здійснення безпосередньої організації усіх структур суспільства та регулювання соціальних процесів.

Державне управління характеризується:

- підзаконним характером;

- зовнішнім, формально визначеним змістом;

- спрямовується від виконавчої влади;

- нормативністю;

- обов'язковістю, що забезпечується примусовою силою державного апарату.

Завданням державного управління є збереження функціонування існуючих в державі систем, виконання програм спрямованих на досягнення поставленої мети, реально забезпечених законодавчою основою, матеріальними та людськими ресурсами, надійним каналом зворотного зв'язку та об'єктивною інформацією.

Державне управління включає в себе економічне, політичне, соціально-культурне, військове, внутрішньо-організаційне та інші види управління. При цьому слід підкреслити, що виконавча влада не охоплює всі види державного управління, оскільки воно здійснюється і за межами виконавчої влади, в процесі внутрішньо-організаційного управління, всередині апарату парламенту, судів, органів прокуратури/ апарату державних підприємств та інших.

Змістом державного управління є комплекс функцій, які прийнято називати функціями управління. Функція державного управління - це вид державно-управлінської діяльності, тобто своєрідне поєднання вимог закону із спеціально створеними органами виконавчої влади, які властивими їм методами проводять в життя завдання державного управління. До управлінської діяльності відносять;

o функцію планування;

o організаційну функцію;

o функцію роботи з кадрами;

o керівництво і прийняття рішень;

o координацію дій;

o звітність, інформацію, контроль;

o складання та виконання бюджету.

Державне управління здійснюється спеціально уповноваженими суб'єктами, які мають державно-владні повноваження і пов'язане із впливом на об'єкти управління, якими є юридичні і фізичні особи, що не мають владних повноважень, детальна характеристика яких визначена в наступному параграфі.