Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
Вчинення злочину у співучасті збільшує суспільну небезпеку аналогічного злочину, вчиненого однією особою, тому що:
- спільно легше підготувати і вчинити злочин;
- легше приховати злочинця, знаряддя злочину і засоби його вчинення, сліди злочину, а також предмети добуті злочинним шляхом.
Ознаки співучасті:
o погодженість дій співучасників (змова про спільне вчинення злочину);
o взаємне усвідомлення про спільне вчинення злочину (необхідною умовою вчинення злочину є дії кожного співучасника, так як суспільно-небезпечний наслідок є результатом спільної діяльності всіх співучасників);
o участь у злочині двох і більше осіб, кожен із яких е суб'єктом кримінальної відповідальності;
o зусилля співучасників об'єднуються в одному злочині;
o наявність причинного зв'язку між діями всіх співучасників разом та кожного окремо і настанням суспільно-небезпечних наслідків;
o дії співучасників завжди умисні, вони характеризуються єдністю умислу.
Співучасті немає там, де особи, які приймають участь у вчинені злочину не мають властивостей суб'єкта кримінальної відповідальності (малолітні, неосудні особи).
Співучасть може бути:
1) простою (спів виконавство), якщо у вчиненні злочину приймають участь два або більше виконавців;
2) складною, якщо у вчиненні злочину приймали участь особи із розподілом ролей (поряд з виконавцем, є організатор, підбурювач та посібник):
- виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин;
- організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації;
- підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину;
- посібником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину. Злочин може бути вчинений у співучасті;
- групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою;
- групою осіб за попередньою змовою, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.
- організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи;
- злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (три і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.
Співучасть без попередньої змови зустрічається рідко і можлива лише при простій співучасті.
Співучасть за попередньою змовою є найпоширенішою, ЇЇ характеризують: більша згуртованість співучасників, стійкість та більш висока енергійність дій усіх співучасників.
Організована група характеризується такими ознаками як:
o має місце розроблений і схвалений членами групи план злочинної діяльності або вчинення конкретного злочину;
o між співучасниками розподілені ролі;
o група прикриває свою злочинну діяльність як своїми силами так і з допомогою інших осіб, в тому числі посадових;
o наявність визначених групою загальних правил поведінки;
o наявність певних ієрархічних зв'язків між учасниками групи;
o наявність певної матеріальної бази (зброї, коштів, транспорту, приміщень).
Саме створення злочинної групи (організації) є закінченим злочином.
Злочинна організація є найнебезпечнішою формою співучасті. Кримінальний кодекс визначає її як:
- організовану групу (ст. 185-191 ККУ);
- групу контрабандистів (ст. 201 ККУ);
- злочинну групу у виправно-трудовій установі (ст. 392 ККУ);
- терористичну групу (ст. 258 ККУ);
- банду (ст. 257 ККУ);
- воєнізоване чи збройне формування (ст. 260 ККУ) Співучасники злочину притягаються до кримінальної
відповідальності лише за злочини, в яких вони особисто брали участь, а члени злочинної групи (організації) і тоді коли вони не брали участі у конкретному злочині але відповідальність настає за саму участь у злочинній групі (організації).
Виконавець (співвиконавець) піддягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини ККУ, яка передбачає вчинений ним злочин, а інші співучасники за відповідною частиною статті 27 ККУ і тієї статті за якою притягається до відповідальності виконавець.
Не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів. Особи, які вчинили ці діяння, підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, передбачених статтями 198 (придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом) та 396 (приховування злочину) Кримінального кодексу.
Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить ознаки іншого злочину.
12.6. Кримінальні покарання та їх види
12.7. Злочини у сфері господарської діяльності
Розділ 13. Система правоохоронних органів України
13.1. Поняття правоохоронної діяльності та правоохоронних органів України
13.2. Прокуратура України, її завдання, принципи діяльності та основні функції
13.3. Органи внутрішніх справ України, основні напрямки їх діяльності
13.4. Правовий статус Служби безпеки України
13.5. Нотаріальні органи України
13.6. Адвокатура України, її роль у захисті прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб