Правознавство - Кунченко-Харченко В.І. - Розділ 12. Основи кримінального права України

12.1. Поняття кримінального права України, його предмета і методів

Кримінальне право України є галуззю права, тобто системою правових норм встановлених державою в кримінальному законі, які регулюють суспільні відносини пов'язані зі злочином і покаранням за нього, забезпечених примусовою силою державного апарату.

Єдиним джерелом норм кримінального права є кримінальний закон, тобто Кримінальний кодекс Украйте від 5 квітня 2001 року, завданням якого і є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Завданням кримінального права е правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Предметом кримінального права є суспільні відносини, які виникають у зв'язку із вчиненням злочину і застосуванням компетентними органами держави (судами) відповідного йому покарання передбаченого кримінальним законом.

Кримінальне право характеризується тим, що:

- кримінальні норми встановлюються тільки Верховною Радою України;

- кримінальні норми знаходять своє визначення тільки у кримінальному законі;

- кримінальні норми є проявом волі та інтересів народу України;

- в кримінальних нормах закріплені основні принципи і загальні положення кримінального права;

- порушення кримінальних норм тягне за собою застосування судом такої міри державного примусу як кримінального покарання, вид і розмір якого встановлюється в санкціях норм Особливої частини Кримінального кодексу України.

Кримінальне право закріплює основні принципи кримінально-правової політики держави:

1) законності, тобто суворої відповідності із законом (немає покарання, якщо діяння не визначене у законі як злочин);

2) рівності всіх людей перед кримінальним законом незалежно від статі, раси, національності, походження та інших ознак;

3) справедливості, тобто адекватності кримінального покарання ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину з урахуванням особи злочинця;

4) гуманізму, тобто забезпечення кримінально-правового примусу без мети завдання фізичних страждань і приниження людської гідності;

5) винуватості особи, тобто діяння визнається злочинним, якщо воно вчинене винно, тобто умисно чи необережно;

6) особистої відповідальності, тобто до кримінальної відповідальності може бути притягнутий тільки суб'єкт злочину, який вчинив суспільно-небезпечне діяння;

7) невідворотності кримінальної відповідальності, тобто обов'язкового притягнення особи, яка вчинила злочинне діяння до відповідальності, якщо відсутні законні підстави її звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання;

8) економії мір кримінально-правої репресії, тобто кримінальне покарання повинно встановлюватися в межах достатніх для впливу на засуджену особу для ЇЇ виправлення.

Методами кримінального права є:

- визначення в кримінально-правових нормах суспільно-небезпечних діянь, що є злочинами;

- встановлення покарань за порушення заборон визначених в статтях Особливої частини Кримінального кодексу України.

Кримінальне право України складається із Загальної та Особливої частин.

Норми Загальної частини об'єднані в 15 розділах Кримінального кодексу, вони закріплюють основні принципи кримінального права та положення, що мають відношення до будь-якого злочину визначеного в особливій частині Кримінального кодексу:

- поняття злочину, його видів та стадій;

- поняття суб'єкта злочину;

- вину та її форми;

- співучасть у злочині;

- повторність, сукупність та рецидив злочинів;

- обставини, що виключають злочинність діяння;

- звільнення від кримінальної відповідальності;

- покарання та його види;

- призначення покарання;

- звільнення від покарання та його відбування та інші.

Норми Особливої частини Кримінального кодексу конкретизують діяння, що є злочинами і розподіляють їх за родовим об'єктом на окремі розділи:

o злочини проти основ національної безпеки України;

o злочини проти життя та здоров'я особи;

o злочини проти волі, честі та гідності особи;

o злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи;

o злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина;

o злочини проти власності;

o злочини у сфері господарської діяльності та інші.

В нормах Особливої частини Кримінального кодексу визначені санкції, які передбачають міри кримінальної відповідальності, адекватні суспільній небезпеці вчиненого злочину.