Мета: ознайомити студентів з особливостями системи права та системи законодавства України.
Основна проблема: охарактеризувати основні елементи системи права і системи законодавства України, розкрити основні способи систематизації українського законодавства.
Провідна ідея: право не існує без законодавства, а законодавство, в широкому розумінні, і є право.
Обрані методи: лекція з аналізом конкретних прикладів.
Основні поняття теми:
Система права - це сукупність чинних норм права певної держави (елементи: норми права; інститути права; галузі права; підгалузі права).
Галузь права - це сукупність однорідних норм, що регулюють певну сферу суспільних відносин (об'єднаних загальністю предмета і методу правового регулювання). Галузь права поділяється на підгалузі та інститути права.
Система законодавства - це система всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів даної держави. Система законодавства об'єднує усі джерела права (закони, кодекси, укази, статути, положення, постанови, інструкції та ін.).
Систематизація законодавства - це діяльність щодо зведення нормативно-правових актів (або їх елементів) у цілісний комплекс; здійснюється основними способами - шляхом інкорпорації і кодифікації.
ПЛАН
1. Поняття системи права.
2. Система законодавства.
3. Систематизація нормативно-правових актів.
1. Поняття системи права
Поняття "система права" і "система законодавства" використовуються для характеристики національного права і законодавства. Система права характеризує внутрішню будову права, групування його норм за галузями та інститутами (система права - сукупність правових норм). Система законодавства належить до зовнішніх форм вираження права, характеризує стан джерел права, що склалися у певній країні в її національному праві (система законодавства - сукупність законодавчих актів). Іншими словами, система права виражає структуру змісту, а поняття система законодавства - структуру форми позитивного права. їх структури перебувають у тісному взаємозв'язку.
Система права - це сукупність чинних норм права певної держави, якій властиві як єдність та узгодженість, так і диференціація (поділ) на відносно самостійні структурні утворення (норми, інститути, галузі права та ін.).
Система права поділяється на відносно самостійні структурні елементи:
Правова норма - первинний найменший структурний елемент права, правило поведінки, що визнане і охороняється державою.
Інститут права - уособлена група юридичних норм, які регулюють суспільні відносини конкретного виду (наприклад, інститут приватної власності у цивільному праві, інститут відповідальності посадових осіб в адміністративному праві, інститут референдуму в конституційному праві; інститут відповідальності за екологічні правопорушення).
Галузь права - уособлена сукупність норм, спрямована на регулювання певної сфери якісно однорідних суспільних відносин. Галузь права - найбільший структурний підрозділ і центральна ланка права (наприклад, конституційне, цивільне, кримінально-процесуальне право та ін.).
Підгалузь права - сукупність правових інститутів в межах однієї галузі права не є обов'язковим компонентом кожної галузі.
Наприклад, у складі конституційного права виділяють підгалузі: парламентське, муніципальне; у цивільному - зобов'язальне, авторське, спадкове; у фінансовому - бюджетне, податкове.
Поняття система права слід відрізняти від поняття правова система, яке є більш широким за своїм змістом. Окрім системи права правова система охоплює такі структурні елементи, як правосвідомість, правові відносини, правові форми діяльності держави та ін.
3. Систематизація нормативно-правових актів
Міні-модуль 1.5. Правові відносини
1. Поняття, ознаки і види правовідносин
2. Суб'єкти правовідносин
3. Об'єкти правовідносин
4. Поняття юридичних фактів
Міні-модуль 1.6. Правомірна поведінка, правопорушення і юридична відповідальність
1. Поняття та види правової поведінки
2. Поняття та ознаки правопорушення