Юридичний зміст правовідносин утворюють зафіксовані у нормах права суб'єктивні права та юридичні обов'язки їх учасників (сторін).
Суб'єктивне право розуміється як міра можливої поведінки, що належить уповноваженій особі для задоволення її інтересів і потреб і забезпечується відповідними юридичними обов'язками інших (зобов'язаних) осіб. Юридичний обов'язок - це покладена на зобов'язану особу і забезпечена можливістю застосування засобів державного примусу міра необхідної поведінки, яку вона повинна здійснювати в інтересах уповноваженої особи.
Юридичний зміст правовідносин визначає, як правовідносини повинні відбуватися, а фактичний зміст правовідносин показує, як вони відбулися у реальній дійсності.
Суб'єкти правовідносин - це учасники правових відносин, які мають взаємні суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Здатність суб'єкта бути учасником правовідносин називається правосуб'єктністю.
У правовідносинах повинно брати участь не менше двох сторін, хоча учасниками може бути необмежене коло осіб. Суб'єктами правовідносин можуть бути лише люди або об'єднання людей.
Правосуб'єктність юридичних осіб (державних і громадських організацій тощо) визначається змістом їх компетенції, тобто сукупністю закріплених у нормах права повноважень, що надаються їм для забезпечення виконання покладених на них функцій.
До правосуб'єктності фізичних осіб входять правоздатність і дієздатність.
Правоздатність - це обумовлена нормами права здатність суб'єкта мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Дієздатність - обумовлена нормами права здатність суб'єкта своїми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Рівень дієздатності залежить від певних факторів: 1) віку (з досягненням повноліття - 18 р.), до цього часу підлітки мають обмежену дієздатність; 2) від стану психічного та фізичного здоров'я; 3) від рівня освіти та ряду інших обставин.
Деліктоздатність - здатність особи нести юридичну відповідальність за вчинені правопорушення, є однією з форм прояву дієздатності.
Рівень деліктоздатності залежить від тих самих факторів, що й рівень дієздатності. Загальна юридична відповідальність громадян настає з 16 років, а кримінальна відповідальність, за умови вчинення особливо тяжких злочинів, - з 14 років; деліктоздатність депутатів та дипломатичних осіб є обмеженою. Суб'єкти правовідносин:
1) індивіди (фізичні особи): громадяни - особи, що мають громадянство даної держави; іноземці - особи, що мають громадянство іншої держави; біпатриди - особи, що мають громадянство двох чи більше держав; апатриди - не мають громадянства будь-якої держави.
2) організації та об'єднання: державні органи, установи, підприємства, їх посадові особи; недержавні організації, їх посадові особи, рухи, партії, органи громадського самоврядування;
3) соціальні спільності: держава загалом; народ, нація; населення певних частин території держави; трудові колективи.
Серед суб'єктів цивільно-правових відносин особливе місце посідають юридичні особи, до яких належать державні та недержавні організації, що мають такі основні ознаки:
а) організаційна єдність, тобто чітка внутрішня структура (органи управління, підрозділи);
б) наявність відокремленого майна, здатність нести самостійну майнову відповідальність;
в) наявність круглої печатки і штампа з найменуванням організації;
г) право від свого імені набувати майнових та особистих не-майнових прав і обов'язків;
д) право від свого імені виступати позивачем і відповідачем у
суді.
Юридичні особи можуть бути:
- некомерційними, діяльність яких спрямовується не на одержання прибутків, а для задоволення певних невиробничих потреб (парламент, органи виконавчої влади тощо);
- комерційними, які створюються для одержання прибутку (промислові підприємства, комерційні банки, акціонерні товариства тощо).
4. Поняття юридичних фактів
Міні-модуль 1.6. Правомірна поведінка, правопорушення і юридична відповідальність
1. Поняття та види правової поведінки
2. Поняття та ознаки правопорушення
3. Види правопорушень
4. Поняття та ознаки юридичної відповідальності
5. Види юридичної відповідальності
Модуль 2. ГАЛУЗІ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
Міні-модуль 2.1. Основи конституційного законодавства України