Облік і аудит податків в Україні - Малишкін О.І. - Узагальнення даних у відомостях податкового обліку

Наша власна бухгалтерська практика показала, що збір даних податкового обліку ВВ та ВД на той час ефективно був організований без ускладнення регістрів обліку - в діючих в той час регістрах журнально-ордерної форми обліку. Для цього ми рекомендували в кожній з форм журналів-ордерів і відомостей ввести одну додаткову графу (поряд з бухгалтерським підсумком оборотів) і один додатковий рядок (поруч з бухгалтерським підсумком за кореспондуючими рахунками).

У цих графах і рядках бухгалтер певного розділу (облік зарплати, розрахунків з постачальниками, покупцями, підзвітними особами тощо) проставляв ті суми, які визнаються як ВД і ВВ. Потім підводяться місячні підсумки і визначається "податковий куток" (рівність підсумків по вертикалі і горизонталі) в кожному з регістрів. При цьому необов'язково було застосовувати рекомендовані Мінфіном рахунки 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи". Тобто набір даних для декларації вівся внесистемним шляхом без "прогону" через зазначені рахунки методом подвійного запису. Після закінчення місяця за даними "податкової частини" бухгалтерських регістрів заповнювалися відомості обліку ВР і ВД, а з них - додатки до декларації, декларацію (місячне повідомлення про прибуток).

Узагальнення даних у відомостях податкового обліку

Централізовано затверджених форм регістрів не існувало. Для бухгалтерів-практиків для цілей податкового обліку ВД і ВВ автором були розроблені й впроваджені на багатьох підприємствах Сумської, Миколаївської областей форми податкових регістрів - Відомість податкового обліку валових доходів і Відомість податкового обліку валових витрат. У цих регістрах підсумком за місяць та квартал накопичувалися дані з відповідних бухгалтерських рахунків (регістрів) і позасистемних довідкових розрахунків.

Облік ПДВ

У 1997 р. вперше нормативно було створено робочий інструментарій бухгалтера для ведення податкового обліку у вигляді податкових накладних, книг обліку продажів і закупівель. Симптоматично, що під новий на той час Закон про ПДВ Мінфін відреагував нормативним документом для бухгалтерського обліку ПДВ. Була видана Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість (наказ МФУ від 01.07.97 р. № 141), яка прописувала порядок відображення на рахунках бухобліку операцій з ПДВ відповідно до податкових правил, встановлених Законом № 187. Ця інструкція діє і до сьогодні (зі змінами та доповненнями), що підкреслює її універсальний характер.

Облік податкових зобов'язань з ПДВ

На порядок обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту вирішальний вплив чинила норма Закону про ПДВ щодо дати виникнення податкового зобов'язання та податкового кредиту. До первісної редакції Закону від 1997 р. був закладений принцип "першої дати", тобто податкове зобов'язання слід було розраховувати або за датою надання товарів/послуг, або за датою отримання грошових коштів або іншої компенсації за товари/послуги.

Однак на період з 02.10.97 р. по 30.09.98 р. цей порядок був змінений і платникам було дозволено розраховувати ПДВ за "касовим" методом, тобто податкове зобов'язання виникало за датою надходження грошей або іншої компенсації товарів.

Втім ця обставина не змінює складу та змісту первинних документів з ПДВ. Як основний первинний документ з ПДВ з 01.10.97 р. в Україні було введено податкову накладну, а також додатки до неї.

Податкова накладна (далі - ПН) є первинним податковим документом, що підтверджує виникнення податкового зобов'язання у платника податку у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) і одночасно підтверджує право на податковий кредит у покупця - платника податку у зв'язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг). Податкова накладна застосовувалася поряд із традиційними первинними документами. Крім податкової накладної до складу первинної документації з ПДВ входив і входить тепер ще один документ - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.