Облік і аудит податків в Україні - Малишкін О.І. - Зведений аналітичний облік

На підставі первинних документів - податкових накладних та розрахунку коригувань даних податкової накладної з 1997 по 2000 р. бухгалтери України складали регістри аналітичного обліку з ПДВ - Книгу обліку продажу товарів (робіт, послуг) і Книгу обліку купівлі товарів (робіт, послуг).

Метою ведення цих книг було визначення сум податкового зобов'язання та податкового кредиту платника податку за звітний період. Форми і порядок ведення книг були розроблені і затверджені наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165 [99]. Підставою для записів у книгах продажу та купівель були податкові накладні, а по окремих операціях - товарні чеки, транспортні квитки, по імпорту товарів - вантажні митні декларації, при імпорті послуг (робіт) - акти виконаних робіт (послуг).

Зведений (синтетичний) облік

Специфіка обліку ПДВ полягала в тому, що на рівні первинного і аналітичного обліку він досить відокремлений від бухгалтерського обліку. Але на синтетичному рівні податковий облік "вплітався" як у систему бухгалтерського обліку, відображаючись у головній книзі, так і в фінансовій звітності - балансі і звіті про фінансові результати. Для цілей оподаткування платник ПДВ складав спеціальну звітність - декларацію з податку на додану вартість.

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку до 2000 р. для відображення податку на додану вартість використовувалися. рахунки: 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "Розрахунки з ПДВ"; 67 "Податкові розрахунки", субрахунок 1 "За податковими зобов'язаннями"; 67 "Податкові розрахунки", субрахунок 2 "За податковими кредитами".

Звертає на себе увагу рахунок 67 "Податкові розрахунки". Цей рахунок був введений в План рахунків бухгалтерського обліку для відображення виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідно до вимог Закону про ПДВ. За своєю природою рахунок 67 "Податкові розрахунки" є допоміжним, який враховує суми ПДВ, "час" розрахунків за якими "ще не настав".

Водночас за кредитом субрахунку 68/ПДВ податкові зобов'язання відображувалися у випадках надходження дебіторської заборгованості, яка не була сплаченою до 01.10.97 р. (за разовим перерахунком); отримані аванси під відвантаження; відвантаження під аванси, отримані до 01.10.97 р ; бартер з першої поставки (за більшою сумою).

Сальдо за дебетом рахунку 67 субрахунку 2 при розрахунках з бюджетом не враховувалося і в декларації не відображалося.

Визначаючи зв'язок Закону ПДВ та Закону про оподаткування прибутку підприємств слід підкреслити: в податковий кредит включалася сума "вхідного" ПДВ у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, які підлягають амортизації. Такою була вимога пп. 7.4.1. Закону про ПДВ Це означало, що податковий кредит (ПК) прямо залежав від визнання валових витрат і амортизації у платника податку на прибуток.

Вимоги до заповнення декларації наводилися у Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджено наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166. Джерелом заповнення декларації були підсумкові данні Книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) - для сум податкових зобов'язань та Книги обліку придбань товарів (робіт, послуг) - для сум податкового кредиту. При цьому зазначений Порядок не зобов'язував платника пов'язувати дані книг і декларації з даними субрахунку "ПДВ" рахунку 68. Таким чином, бухгалтерський і податковий облік ПДВ були розділені. Однак, як ми зазначали в книзі "Податковий облік: ситуації та рішення", для забезпечення синхронності цих видів обліку таку ув'язку доцільно було проводити. Це підвищувало б контрольну функцію обліку.

При синхронному веденні цих видів обліку значення рядка 9 декларації відповідало сумі кредитового обороту субрахунку "ПДВ" рахунку 68, а сума рядка 11 - сумі дебетового обороту цього субрахунку, сума рядка 23 "а" - сумі кредитового сальдо субрахунку "ПДВ" рахунка 68, а рядки 23 "б" - сумі дебетового сальдо цього субрахунка.