1.3.1. Методичні підходи до визначення поняття "податковий облік" в контексті інтерпретації категорії "бухгалтерський облік"
Становлення податкового обліку як самостійної облікової системи як у світі, так і в Україні, відбулося відносно нещодавня. В працях закордонних та вітчизняних дослідників він був і продовжує бути взаємопов'язаним із бухгалтерським обліком. Наукова проблематика податкового обліку була і продовжує залишатися саме у такий спосіб його існування. Значна частина оприлюднених наукових робіт присвячена вивченню зв'язків та відмінностей між бухгалтерським та податковим обліком або оподаткуванням.
Тому залишається актуальним дослідження питання сутності та взаємозв'язку понять "бухгалтерський" облік", "податковий облік", "податкові розрахунки".
Практика застосування положень Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 року, № 996 (далі - Закон № 996) [103] засвідчила необхідність диференціації поняття "бухгалтерський облік" з метою уточнення його призначення та функцій. Причиною такого кроку стала "вузкість" цього терміну для операцій та подій, які відображається в регістрах фінансового обліку, податкового обліку, управлінського обліку. Зазначені види господарського обліку набули досить поширеного застосування у практичної діяльності підприємств України. Проте у чинній редакції Закону № 996 (стаття 1) наводяться лише терміни "бухгалтерський облік" та "внутрігосподарський (управлінський) облік", що не відповідає реальним умовам функціонування систем обліку вітчизняних підприємств. Постала проблема формулювання понятійного апарату облікових систем на рівні законодавчих норм.
Проблемами інтерпретації поняття "бухгалтерський облік" займалися багато вітчизняних науковців: Ф. Бутинець, І. Бєлоусова, С. Голов, Н. Гура, В. Костюченко, М. Коцупатрий, Ю. Кузмінський, Н. Малюга, В. Пархоменко, В. Сопко, В. Швець, В. Шпак та інші. Проте автор вбачає недостатньо розробленим комплексний підхід до термінології крізь призму обслуговування обліком такої важливої функції держави як справляння податків (оподаткування).
Останнім часом в закордонній та вітчизняній літературі активно дискутуються питання як теорії багатоцільового бухгалтерського обліку, так і теорії інституційного розвитку обліку. Проведене дослідження свідчить, що зазначені теорії є напрямами пошуку відповіді на виклики, які надходять до системи обліку на підприємстві (організації) в сучасних умовах.
Вклад в розроблення напрямів теорії багатоцільового бухгалтерського внесли такі українські вчені як С. Голов, З. Гуцайлюк Л. Кіндрацька, С. Легенчук, М. Пушкар, В. Швець, В. Шпак.
На пострадянському просторі пошуки нових підходів до розвитку бухгалтерії також відзначені в працях російських учених-бухгалтерів: А. Аксененка, Я. Соколова, В. Палія, А. Харина.
Серед західних авторів-бухгалтерів можна виділити праці П Друкера, П. Нивена, С. Грея, Б. Нідлза, в яких досліджено сучасні підходи до методик бухгалтерського обліку в постіндустріальному інформаційному суспільстві.
Ідея багатоцільового бухгалтерського обліку зводиться до того, що бухгалтерський облік в його класичному вигляді не дає відповіді на нові очікування і запити власників підприємств та органів держави. Тому зазначені автори пропонують інші підходи у визначенні предмету, принципів та методів формування звітної інформації.
З іншого боку, представники інституційного напряму розвитку обліку (Е. Гейєр, С. Голов, В. Жук) вважають, що одним з недоліків сучасної моделі вітчизняного бухгалтерського фінансового обліку є те, що він орієнтований переважно на класичних споживачів - власників, інвесторів, керівництво, статистичний орган. До них не належить податковий орган держави. Весь спектр його запитів не задовольняється діючою системою такого обліку. Тому не випадково багато процедур первинного, аналітичного обліку та формування звітних податкових показників урегульовано саме податковим законодавством країни, а не Законом про бухгалтерський облік або стандартами обліку.
Нездатність системи бухгалтерського обліку задовольнити потреби усіх користувачів свідчить про наявність обмежень. С. Ф. Голов відмічає три типу обмежень: теоретичні, методологічні, регуляторні [21, с. 117)]. Теоретичним обмеженням, на його думку, є погляди вітчизняних учених на бухгалтерський облік (його предмет, метод тощо), які формувалися ще в епоху соціалізму та знайшли втілення у підручниках, монографіях. Сьогодні ці погляди все більше віддаляються від реалій та гальмують розвиток науки та практики.
Методологічними обмеженнями він вважає загальноприйняті принципи та методи бухгалтерського обліку, які визначають пріоритети та процедури формування облікової інформації. Методологічні обмеження є похідними від теоретичних обмежень.
Регуляторними є обмеження, які утрудняють застосування альтернативних підходів до формування необхідної інформації (план рахунків, форми фінансової звітності тощо). Це виключає можливість забезпечення в межах однієї системи потреб користувачів, інтереси яких не задовольняє фінансова звітність. Інституційний підхід дає можливість врахувати інтереси як держави так і бізнесу: податковий облік має задовольнити інтересам як платника податків, так і стягувача. Цей постулат наочно можна продемонструвати наступним чином (дод. А2).
Відповідно до схеми (дод. А 2) у площині інституційного підходу до побудови відносин зі сплати податків доцільно розглядати відносини інституту оподаткування (державна податкова служба) і інститут бізнесу (господарюючий суб'єкт). Складовими системи оподаткування в межах інституту оподаткування виступають: нормативна база; заходи адміністрування податків; облік, контроль, звітність, у тому числі, й податковий облік. З позицій нормативів бухгалтерського фінансового обліку податковий облік може розглядатися як податкові розрахунки. Тлумачення терміну "податкові розрахунки" наведено нижче в цьому параграфі.
Отже, виходячи з сучасних вимог та інформаційних запитів користувачів обліково-звітної інформації про економічні процесі на підприємствах необхідно провести диференціацію поняття (терміну) "бухгалтерський облік" на його складові. До них традиційно відносяться фінансовий облік, управлінський облік, податковий облік. Розглянемо сутність кожного з них в контексті ув'язки їх даних між собою.
Податковий облік
Управлінський облік
Податкові розрахунки
1.3.2. Статус податкового обліку
Позиція законодавця
Позиція центрального податкового органу
Позиція Міністерства фінансів України
Позиція аналітиків та дослідників державного сектору
Позиція судового органу