Правознавство - Олійник А.Ю. - § 7. Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства

Усиновлення громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України. Якщо усиновлювач не є громадянином України, для усиновлення дитини, яка є громадянином України, потрібен дозвіл урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини.

Усиновлення іноземцем дитини, яка є громадянином України, здійснене у відповідних органах держави, на території якої проживає дитина, є дійсним за умови попереднього одержання дозволу урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини.

Усиновлення іноземцем в Україні дитини, яка є громадянином України, здійснюється на загальних підставах. Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем, якщо вона перебуває не менш як один рік на обліку в урядовому органі державного управління з усиновлення та захисту прав дитини.

Переважне право на усиновлення дитини - громадянина України мають іноземці, які є: 1) родичами дитини; 2) громадянами держав, з якими Україна уклала договір про надання правової допомоги.

За усиновленою дитиною зберігається громадянство України до досягнення нею вісімнадцяти років. Усиновлена дитина має право на збереження своєї національної ідентичності відповідно до Конвенції про права дитини, інших міжнародних договорів.

Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.

Усиновлення іноземцем або особою без громадянства дитини, яка є іноземцем або особою без громадянства, здійснюється в Україні відповідно до законів України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.

Якщо діти усиновлені іноземцями і проживають за межами України, відповідна консульська установа за дорученням Міністерства закордонних справ України веде облік цих дітей і здійснює нагляд за дотриманням їхніх прав до досягнення ними вісімнадцяти років. Порядок здійснення нагляду за дотриманням прав дітей, які усиновлені іноземцями і проживають за межами України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Запитання та завдання для самостійної перевірки знань

1. Дайте загальну характеристику сімейного права та його джерел.

2. Що слід розуміти під сім'єю за сімейним законодавством?

3. Які умови та порядок укладання шлюбу передбачені сімейним законодавством?

4. У яких випадках не допускається укладення шлюбу?

5. У яких випадках шлюб визнається недійсним?

6. Порівняйте розірвання шлюбу та визнання його недійсним.

7. Порівняйте особисті немайнові права подружжя та майнові права подружжя.

8. Які особисті немайнові права та обов'язки подружжя Вам відомі?

9. Які майнові права та обов'язки подружжя Вам відомі?

10. Які основні права та обов'язки матері, батька і дитини Вам відомі?

11. Доведіть взаємність прав та обов'язків батьків і дітей?

12. Які основні права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів Вам відомі?

13. Які заходи передбачаються для влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування відповідно до чинного сімейного законодавства України?

14. Порівняйте опіку та усиновлення.

15. Порівняйте опіку та патронат.

16. Знайдіть правильну відповідь. Сімейний кодекс України не регулює сімейні особисті та майнові відносини:

а) між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання;

б) між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком;

в) між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.

17. Виберіть положення, що відповідають дійсності. Способами захисту сімейних прав та інтересів є:

а) установлення правовідносин;

б) позбавлення волі;

в) примусове виконання добровільно невиконаного обов'язку;

г) припинення правовідносин, а також їх анулювання;

г) установлення обов'язку одружитися;

д) припинення дій, які порушують сімейні права;

е) відновлення правовідносин, які існували до порушення права; є) відшкодування матеріальної та моральної шкоди;

ж) можливість інших представників сім'ї покарати окремого її члена.