Поняття стадій злочину. В Особливій частині КК наведено перелік діянь, які є злочинами. Описані ці злочини як закінчені. Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК (ч. 1 ст. 13 КК). Наприклад, крадіжка (ст. 185 КК).
Однак, щоб вчинити крадіжку, особа готується до такого вчинення. Скажімо, складає план своїх дій, придбає відмички. Після цього вона починає безпосередньо діяти по викраденню чужого майна. Але такі дії можуть бути й недоведеними до кінця з незалежних від особи причин. Тобто, коли особа розпочала злочин, але до кінця його не довела в наявності є незакінчений злочин. Згідно ч. 2 ст. 13 КК, незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин. Інакше кажучи, злочинна діяльність особи проходить певні етапи. Етапи, які проходить злочин у своєму розвитку, називають стадіями. Виділяють три стадії злочину: готування до злочину, замах на злочин, стадія закінченого злочину.
Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину (ч. 1 ст. 14 КК).
Підшукування засобів чи знарядь - будь-яка форма (законна чи незаконна) придбання засобів чи знарядь вчинення злочину.
Пристосування засобів чи знарядь - будь-яка дія, направлена на їх зміну з метою найкращого використання при вчиненні злочину.
Підшукування співучасників - це діяльність по залученню (вербуванню) співучасників.
Змова на вчинення злочину - це досягнення між співучасниками угоди на вчинення злочину.
Усунення перешкод— це заходи, спрямовані на покращення умов вчинення злочину (не замикання дверей, відволікання уваги потерпілого тощо).
Інше умисне створення умов для вчинення злочину - це будь-які діяння, за виключенням згаданих вище, що надають можливість для вчинення злочину (вивчення місця вчинення злочину, готування схованки для викрадених у майбутньому речей і т.п.)
Зазначимо, що готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності.
Замахом на злочин е вчинення особою із прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця із причин, що не залежали від її волі (ч. 1 ст. 15 КК).
В КК виділяють два види замаху: закінчений та незакінчений. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено із причин, які не залежали від її волі. Замах на вчинення злочину е незакінченим, якщо особа із причин, що не залежали від її волі, не вчинила всіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
В теорії кримінального права виділяють ще два види замаху:
а) замах на неналежний об'єкт - включає такі випадки посягання, коли внаслідок допущеної особою помилки її дії не створюють реальної небезпеки заподіяння шкоди об'єкту. Наприклад, стріляє в труп, думаючи, що потерпілий живий;
б) замах непридатними знаряддями — включає такі випадки, коли особа для досягнення своєї злочинної мети застосовує знаряддя, які внаслідок своїх властивостей не можуть привести до закінчення злочину, про що особа не знає. Наприклад, незнаючи, що зброя непридатна, особа стріляє з неї в потерпілого.
Закінчений та незакінчений замах, а також замах на неналежний об'єкт та замах непридатними знаряддями є кримінально караними. Однак, якщо особа на стадії готування чи замаху добровільно відмовилась довести злочин до кінця, вона може і не підлягати кримінальній відповідальності. Такий стан називають добровільною відмовою.
Добровільною відмовою є остаточне припинення особою, за своєю волею, готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину (ст. 17 КК).
На стадії готування та на стадії незакінченого замаху добровільна відмова можлива завжди. На стадії ж закінченого замаху - лише за умови, що особа контролює подальший хід подій і не допускає закінчення злочину. Наприклад, особа, бажаючи вбити потерпілого, який не вміє плавати, кидає його в річку. При цьому особа має реальну можливість того врятувати і до загибелі потерпілого врятовує його.
Після закінчення злочину добровільна відмова неможлива. Але, коли особа активно діє по усуненню наслідків злочину, відшкодуванню збитків тощо в наявності дійове каяття. Дійове каяття кримінальну відповідальність виключає лише в одному випадку: особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду (ст. 45 КК).
§ 7. Співучасть у злочині
§ 8. Множина злочинів
§ 9. Обставини, що виключають злочинність діяння
§ 10. Звільнення від кримінальної відповідальності
§ 11. Покарання та його види
§ 12. Призначення покарання
§ 13. Звільнення від покарання та його відбування
§ 14. Судимість
§ 15. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування