Приватне життя і поліція - Римаренко Ю. І. - 2.2. Теоретичні основи забезпечення національної безпеки

Одним із видів безпеки є національна безпека. При цьому слід виокремити декілька підходів до цієї проблеми:

1) пов'язаний з тим, що сутність національної безпеки вбачається у відсутності загроз та, відповідно, необхідності захисту національних інтересів від них у разі їх виникнення, при цьому пропонуються такі її визначення, як забезпечення національних інтересів; захищеність громадянина, суспільства і держави від загроз тощо;

2) увага акцентується на внутрішніх причинах саморозвитку суспільства, при якому національна безпека розглядається як спосіб здійснення такого саморозвитку суспільства; певна система гарантій щодо саморозвитку тощо;

3) національна безпека визначається стосовно ступеню сталості та послідовності розвитку суспільства та держави й відповідного забезпечення зазначених складових, у даному випадку вона розуміється як досягнення країною відповідного рівня конкурентоспроможності; підтримання і примноження життєздатності та конкурентноздатності окремого суспільства та держави тощо.

Пропонується визначити національну безпеку як такий ступінь захищеності особи, держави та суспільства, що забезпечує їх стабільне функціонування та базується на діяльності людей, держави, суспільства та світової спільноти для виявлення, попередження, припинення та ліквідації наслідків загроз національним інтересам.

Основи державної політики України в галузі національної безпеки визначені Концепцією національної безпеки України, схваленою Верховною Радою України 16 січня 1997 р. Концепцію спрямовано на забезпечення єдності принципів формування і проведення державної політики в галузях національної безпеки, а також поєднання підходів до формування відповідної законодавчої бази, підготовки доктрин, стратегій, концепцій, державних і відомчих програм у різних сферах національної безпеки.

Головними суб'єктами національної безпеки є:

o громадянин - його права і свободи;

o суспільство - його духовні та матеріальні цінності;

o держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність та недоторканність кордонів.

Основними принципами забезпечення національної безпеки є:

o пріоритет прав людини;

o верховенство права;

o пріоритет договірних (мирних) засобів у розв'язанні конфліктів;

o адекватність заходів захисту національних інтересів реальним та потенційним загрозам;

o цивільний контроль за військовою сферою, а також іншими структурами в системі забезпечення національної безпеки;

o дотримання балансу інтересів особи, суспільства та держави, їх взаємна відповідальність;

o чітке розмежування повноважень органів державної влади. Забезпечення національної безпеки в Україні є однією з основних функцій

суспільства та держави. Ця безпека досягається шляхом проведення державної політики відповідно до прийнятих доктрин, стратегій, концепцій і програм у таких сферах, як політична, економічна, соціальна, військова, екологічна, науково-технологічна, інформаційна тощо. Правову основу забезпечення національної безпеки становлять Конституція України, закони, інші нормативно-правові акти, а також, визнані Україною міжнародні договори та угоди.

Національна безпека має інтегрований характер. її забезпечення досягається об'єднаними зусиллями державних органів, громадських організацій, посадових осіб та окремих громадян, спрямованими на захист національних інтересів. Державними органами, що забезпечують національну безпеку є Верховна Рада України як орган законодавчого регулювання відносин національної безпеки; Президент України як глава держави, гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина та Верховний Головнокомандувач Збройних сил України; Рада національної безпеки і оборони України як координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президенті України; Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади, що вживає заходів для забезпечення обороноздатності, національної безпеки України, громадського порядку і боротьби зі злочинністю. Важливі функції в забезпеченні національної безпеки виконують також Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції, Прокуратура України, Національний банк України, міністерства і відомства.

Оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності кордонів забезпечує військова організація держави - Збройні сили України, Служба безпеки України, органи і підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, Прикордонні війська України тощо.

Складовими елементами національної безпеки є також безпека економічна, екологічна, радіаційна тощо. Цим елементам властиві загальні риси національної безпеки. Проте вони мають і свою специфіку.

Своєрідність національних інтересів на конкретному історичному етапі розвитку суспільства зумовлює відповідні цілі, напрями та механізм забезпечення національної безпеки.

Пропонується визначення загроз національній безпеці України як потенційно небезпечних впливів, джерел, сукупності факторів (як природних, так і соціальних), що діють на особу, суспільство, державу, які здатні завдати шкоди національним інтересам або унеможливити їх реалізацію.

Класифікацію загроз слід розглядати за такими критеріями:

o відповідно до ймовірності реалізації (потенційні та реальні);

o за розташуванням (внутрішні, зовнішні);

o за відношенням до людської діяльності (об'єктивні, суб'єктивні);

o за наслідками (загальні, локальні, індивідуальні);

o за характером засобів застосування (воєнні та невоєнні) тощо. Загрози мають кілька стадій розвитку: зародження (початок формування),

прояв (набуття зовнішніх форм), загострення (стадія найбільшого негативного впливу з відповідними наслідками). Відповідно до зазначених стадій пропонується розрізняти такі напрями протидії загрозам, що реалізуються органами внутрішніх справ: попередження, припинення, зменшення та ліквідація наслідків загроз.

Отже, йдеться про домінуюче значення внутрішніх загроз, що становлять найбільшу небезпеку для розвитку держави.

Серед них існують такі особливо небезпечні загрози, як криміналізація суспільства і зростання тіньової економіки, поширення тероризму тощо, які є предметом безпосереднього впливу органів внутрішніх справ при забезпеченні національної безпеки України. Серед зовнішніх загроз особливої уваги потребують проблеми транснаціональної злочинності, а саме: міжнародний тероризм як складовий чинник, різноманітні прояви якого набули глобального характеру.

МВС належить до виконавчих органів державної влади спеціальної компетенції, які здійснюють безпосередній вплив на загрози національним інтересам України.

Основним напрямом діяльності МВС (міліції), що характеризує основне її призначення, якому підпорядкована вся діяльність при забезпеченні національної безпеки України, є забезпечення внутрішньої безпеки, підтримка внутрішньої стабільності в державі, що зумовлює їх участь у припиненні та нейтралізації загроз у різних сферах життєдіяльності суспільства: політичній, економічній, соціальній, екологічній, інформаційній.

До основних завдань міліції, що виконуються з метою протидії сучасним внутрішнім загрозам національній безпеці України, належать боротьба з організованою злочинністю та різноманітними проявами тероризму, забезпечення громадської безпеки, участь у захисті населення у випадках катастроф, стихійних лих, забезпечення екологічної безпеки, боротьба із незаконним обігом наркотиків, розповсюдженням зброї, незаконною міграцією тощо.

Слід звернути увагу на інститут безпеки особи як об'єкт правоохоронної діяльності МВС України з метою виокремлення безпеки особи серед інших об'єктів безпеки, правових форм її закріплення як центральної, визначальної ланки та розкриттю місця та ролі правоохоронної діяльності, насамперед міліції, у системі її забезпечення.

Сучасна теоретико-правова думка визнає права людини найважливішою цінністю суспільства та держави, що зумовило гуманізацію ідеології безпеки та утвердження синергетичного підходу до проблеми безпеки.

Під безпекою особи слід розуміти стан її оптимальної (тобто найсприятливішої) життєдіяльності в певних історичних умовах.

Саме тому, на наш погляд, слід розробити та схвалити концепцію комплексного забезпечення безпеки особи із врахуванням складності, важливості та актуальності проблеми забезпечення безпеки особи на сучасному етапі розвитку нашої держави.