Правила щодо захисту даних намагаються урівноважити інтереси громадськості щодо попередження та припинення правопорушень і підтримки громадського порядку з одного боку і інтереси особи та її права на недоторканність приватного життя - з іншого. Наведені нижче принципи щодо захисту даних стосуються лише класичних завдань поліції, передусім з огляду на припинення правопорушень. Мету другої частини експертного висновку можна сформулювати з огляду на два взаємопов'язані питання:
* формування типового закону, який містив би основні вимоги правил щодо захисту даних у щоденній діяльності поліції (див., зокрема, п. 4.4 Захист даних у конкретних сферах діяльності поліції) і
* підвищення чутливості до порушення права на недоторканість приватного життя, що несе значну загрозу для демократичного суспільства (див. зокрема п. 4.5 Спеціальні заходи органів поліції).
Дана презентація орієнтується на вимоги, викладені в частині І цього експертного висновку.
11.1. Дані за межами класичної діяльності поліції
Персональні дані, що не підпадають під класичну діяльності поліції, наприклад, ті, що збираються для деяких адміністративних цілей, є предметом регулювання загальних приписів про захист даних. У подібних випадках поліція має дотримуватись прав на недоторканність приватного життя і свободи вираження, викладених у основних правах людини і визнаних у всіх важливих міжнародних і регіональних угодах і конвенціях, які базуються на Загальній декларації прав людини (див. ст.ст. 12,19), Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (див. ст. 19) і Європейській Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ст.ст. 8, 10). Як додаткові правила можна розглядати
* після підписання: Конвенцію про захист особи з огляду на автоматичну обробку персональних даних (ETS № 108) у поєднанні з Додатковим
протоколом до конвенції про захист особи з огляду на автоматичну обробку персональних даних і щодо наглядових органів і транскордонного обміну даними (ЕТБ № 181) і o після імплементації: Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 24 жовтня 1995 р. про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних (Офіційний журнал Європейських співтовариств від 23 листопада 1995 р. № Ь 281 с.31). Щоби уможливити виконання органами поліції своїх класичних завдань, ці правила передбачають часткову відміну цих законів, коли обмеження мають на меті забезпечення а) національної безпеки, б)оборони,
в) громадської безпеки,
г) попередження, розслідування, розкриття і винесення обвинувачення за кримінальні правопорушення, чи
д) непорушення етичних норм для певних професій,
е) важливих економічних або фінансових інтересів, включаючи грошові, бюджетні і податкові питання,
є) функцій моніторингу, перевірки чи регулювання, пов'язані із зазначеними питаннями, і останнє, але не найменш важливе
ж) захисту суб'єкта даних або прав і свобод інших осіб.
Крім цього, допускається обробка даних з науковою або статистичною метою за умови, що не існує практичного ризику порушення права на недоторканість приватного життя суб'єкта даних.
11.2. Дані у класичній діяльності поліції
В певному розумінні можна сказати, що на всіх етапах роботи з персональними даними - збирання, зберігання, використання чи передання органи поліції спираються на завершеність цілей поліції. Але необхідно по-різному ставитись до принципів, оскільки завдання, які має виконувати поліція, стосуються припинення кримінальних правопорушень або їх попередження, а також забезпечення громадського порядку. З огляду на різницю у існуючій організаційній структурі поліції в різних правових системах вбачається складним розрізняти поміж ними з точки зору розподілу праці. В результаті це призведе до існування у діях поліції двох рівнів захисту даних, і у зв'язку з цим одним з вирішальних критеріїв будуть спеціальні заходи, яких вживатимуть органи поліції.
11.3. Актуальні завдання міліції України і захист даних
11.4. Захист даних у конкретних сферах класичної діяльності поліції
Розділ 12. Прослуховування телефонів у міжнародному праві та законодавстві європейських країн
12.1. Прослуховування телефонів у міжнародному праві
12.2. Європейський суд з прав людини
12.3. Стандарти Європейського суду з перехоплення телефонних повідомлень
12.4. Огляд законодавства Європейських країн про прослуховування телефонних розмов (Велика Британія)
12.5. Огляд законодавства Європейських країн про прослуховування телефонних розмов (ФРН)
12.6. Огляд законодавства Європейських країн про прослуховування телефонних розмов (Фінляндія)