Профілактика злочинів - Джужа О.М. - 4.1. Поняття загальної профілактики злочинів

4.1. Поняття загальної профілактики злочинів

У системі профілактики злочинів не дістало однозначного вирішення питання щодо поділу її на рівні. Різні автори інтерпретують рівні профілактики по-різному, наприклад, О. М. Яковлєв виділяє такі рівні профілактики злочинів:

1) загальносоціальна профілактика, тобто профілактична діяльність, що здійснюється у суспільстві в цілому;

2) профілактика у соціальних групах і колективах;

3) індивідуальна профілактика (рання і безпосередня).

Дехто з вчених-кримінологів виділяє четвертий рівень - профілактики злочинів на регіональному або галузевому рівні. Натомість видатний російський кримінолог Г. А. Аванесов пропонує складнішу будову структури профілактичної діяльності та поділяє профілактику злочинів на: загальну, спеціальну й індивідуальну, а також на моральну, кримінально-правову, кримінологічну та спеціальну .

Усередині системи профілактики злочинів чітко проглядаються відмінності між заходами неперсоніфікованого характеру, спрямованими на усунення криміногенних факторів, і індивідуалізованими заходами, адресованими конкретним особам. У зв'язку із цим, на нашу думку, що грунтується на аналізі значної кількості кримінологічної літератури та прикладів практичної профілактичної діяльності злочинності, зовсім обгрунтованою є диференціація профілактики злочинів на такі рівні:

o загальна профілактика, яка включає в себе як загальносоціальну, так і спеціально-кримінологічну профілактику злочинності;

o індивідуальна профілактика, яка поділяється на чотири рівні: рання профілактика; безпосередня профілактика; профілактика на етапі формування злочинної поведінки (пенітенціарна); профілактика рецидиву (постпенітенціарна).

Отже, загальна профілактика включає у себе загальносоціальну та спеціально-кримінологічну профілактику. Щоб визначити поняття та охарактеризувати у повному обсязі загальну профілактику злочинності, необхідно розкрити такі її складові: загальносоціальну та спеціально-кримінологічну профілактики злочинності.

Загальносоціальна профілактика злочинності - комплекс перспективних соціально-економічних і культурно-виховних заходів, спрямованих на подальший розвиток та вдосконалення суспільних відносин і усунення або нейтралізацію водночас причин та умов злочинності.

Загальносоціальна профілактика злочинності реалізує антикриміногенний потенціал суспільства в цілому, усіх його інститутів. Специфіка перехідного періоду, в якому перебуває наша країна, така, що у різних сферах соціального життя більш помітні кризи, диспропорції, інші негативні явища, що детермінують злочинність, ніде фактори, що споконвічно протидіють їй. Тим більше неможливе у нинішніх умовах трактування загальносоціальної профілактики злочинності у колишніх поняттях і вимірах. Із цього, звичайно, не випливає, що загальносоціальна профілактика злочинності стала неможливою або некорисною. Радше навпаки: визнання того, що злочинність є вже прямою і дуже серйозною загрозою національній безпеці, надзвичайно актуалізує значення та роль даного виду профілактичної діяльності.

У сучасній дійсності, незважаючи на складності і труднощі перехідного періоду, зароджуються додаткові (у принципі не нові, але ґрунтовно забуті) можливості протистояння злочинності на загально-соціальному рівні, наприклад, пов'язані з позитивними напрямами ринкових трансформацій або моральними цінностями релігійних конфесій.

Загальносоціальна профілактика залишається та має бути базою для боротьби зі злочинністю в цілому та, зокрема, для системи загальної профілактики, адже заходи загальної профілактики відзначаються: масштабністю; всеохоплюючим і різностороннім характером; комплексністю і взаємозалежністю; безперервністю; радикальністю. Завдяки цим характеристикам загальносоціальна профілактика становить основу, фундамент спеціально-кримінологічної профілактики. Наприклад, цілеспрямовані зусилля працівників правоохоронних органів і громадських формувань з охорони громадського порядку щодо організації у канікулярний час дозвілля "важких" підлітків, що підлягають або перебувають на профілактичному обліку у міліції, можуть мати успіх лише в умовах, коли суспільство, держава, освітньо-виховні структури приділяють необхідну увагу питанням життєзабезпечення, розвитку і соціалізації молодшого покоління, а саме: виділяються на це необхідні кошти; проводиться продумана соціальна політика щодо охорони інтересів і поліпшення становища дітей тощо. Точно так само спеціальні заходи профілактики майнових злочинів можуть бути результативними у тому випадку, якщо вони здійснюються в умовах нормальної роботи економічних, фінансових, контрольних механізмів.

Загальносоціальна профілактика злочинності полягає в тому, що її здійснення зменшує соціальні суперечності, криміногенне протистояння різних верств населення, рівень безробіття, підвищує стандарт життя людей, створює необхідні умови для легалізованого одержання достатніх прибутків громадянами, сприяє побудові міцного фундаменту щодо нормального функціонування всіх соціальних сфер, виховання та контролю над дітьми і молоддю, оздоровлення морального клімату в суспільстві, впровадження високих моральних цінностей у ньому, додержання демократичних засад тощо.

Загальносоціальна профілактика охоплює великий спектр сфер життєдіяльності нації. Наприклад, у сфері економіки - це розвиток виробництва на основі сучасних технологій, продумана структурна та інвестиційна стратегія, законний перерозподіл власності, зміцнення національної валюти та всієї фінансової системи, зниження інфляції та багато інших аспектів удосконалення економічних, а також тісно пов'язаних з ними розподільних відносин. У політичній сфері - це становлення та розвиток нової української державності, зміцнення демократії; зміцнення всіх галузей влади, реалізація політичної волі у протистоянні соціально негативним явищам і процесам в умовах багатопартійності. У соціальній сфері - усунення різкого соціального розшарування суспільства; підтримка незаможних громадян; зміцнення сімейних підвалин; забезпечення належних умов для соціалізації особистості; подолання її соціального відчуження; обмеження негативних наслідків безробіття, змушеної міграції людей, тощо. У правовій сфері - удосконалювання законодавства, прямо не націленого на профілактику злочинності, а, що має предметом правове регулювання різноманітні суспільні відносини (трудові, сімейні тощо), які, будучи нормативно неупорядкованими, можуть відігравати криміногенну роль.

Іншими словами, загальносоціальна профілактика - це позитивний ефект продуманої соціальної політики, яка здійснюється не тільки і не стільки з метою безпосередньої профілактики злочинності. Прогресивні соціальні програми спрямовані на утвердження законності, поваги до конституційних прав і свобод людини, зміцнення громадського порядку, дисципліни, на вирішення проблем поєднання громадських, виробничих, сімейно-побутових інтересів жінок і сім'ї, соціальної адаптації маргінальних верств населення тощо.

Основне спрямування загальносоціальної профілактики - на причини, умови злочинності, в усьому їхньому різноманітті. Таким чином, заходи загальносоціальної профілактики мають надзвичайно широкий діапазон, вони впливають практично на всі види, групи, різновиди причин, умов та інших детермінант злочинності. Багато-аспектний, комплексний характер профілактики злочинності найбільш яскраво виявляється саме на загальносоціальному рівні. При цьому сильною стороною загальносоціальної профілактики є взаємозв'язок різних заходів (економічних, соціальних, культурно-виховних, правових та ін.).

Спеціально-кримінологічна профілактика - сукупність заходів, спеціально направлених і цілеспрямованих на боротьбу зі злочинністю, які здійснюються органами, підприємствами, організаціями, установами, які мають функції, закріплені у нормативно-правових актах, пов'язані з цією боротьбою.

Спеціально-кримінологічна профілактика злочинності, на відміну від загальносоціальної, має цілеспрямований характер на недопущення злочинів. Спеціальне призначення для виявлення, блокування, нейтралізації або усунення причин та умов злочинності - її профілююча ознака та головна особливість. Поряд із цим спеціально-кримінологічна профілактика включає запобігання злочинам, що замислюються, готуються, а також припинення вже розпочатих злочинів.

Спеціально-кримінологічні заходи повинні розроблятися та здійснюватися стосовно різних видів злочинів і типів злочинної поведінки та щодо різних сфер суспільного життя, різних соціальних груп, галузей господарства, бо вони характеризуються особливостями процесів детермінації.

Спеціально-кримінологічна профілактика органічно доповнює та конкретизує загальносоціальну, але заходи спеціально-кримінологічної профілактики ухвалюються у розрізі окремих його складових і мають тимчасові рубежі. Вони цілеспрямовані, спеціалізовані і так чи інакше локалізовані у часі та просторі щодо певних строків проведення, різних галузей господарства тощо. По суті, лише одна ця ознака (цілеспрямованість) має абсолютне значення, відіграє роль якісного критерію для розмежування розглянутих підвидів загальної профілактики злочинності. Інші відмінності між ними є не стільки сутнісними, скільки кількісними. Так, загально-соціальні заходи, хоча й можуть у принципі здійснюватися на рівні особливого (стосовно окремих галузей господарства, соціальних груп населення) і навіть одиничного (індивідуальна профілактика), але в основному своєму обсязі є загальними, тобто діючими у масштабі всього суспільства, держави. Ефект профілактики злочинності заходами економічного, соціального, політичного, культурно-виховного характеру досягається головним чином у результаті загальносоціальної профілактики, але аналогічні за змістом профілактичні заходи можуть здійснюватися (принаймні активно ініціюватися) і в рамках спеціально-кримінологічної діяльності. Правові заходи можуть входити до складу загальносоціальної профілактики, але вони характерні для спеціально-кримінологічної профілактики. Приклади подібного взаємопроникнення, своєрідного переплетення загальносоціальних і спеціально-кримінологічних профілактичних заходів можна було б навести не тільки виходячи із цих підстав (масштаб, зміст), але й із інших;

Загальносоціальна та спеціально-кримінологічна профілактика злочинності взаємопов'язані і взаємодоповнюють одна одну. Тому й є підвидами такого ємкісного виду, як загальна профілактика. Отже, на основі вищезазначеного, варто визнати доцільність поділу профілактики злочинів, запропонованого авторами підручника.

Загальна профілактика - це система заходів щодо виявлення та усунення об'єктивних зовнішніх причин, що породжують злочинність, і умов, що сприяють її існуванню, на всій території України, в окремому її регіоні, галузі народного господарства, щодо частини населення або груп осіб, а також на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності. Вона реалізується за активного використання соціальних, економічних, політичних, правових і інших антикриміногенних факторів.

"Необхідно також відзначити зв'язок понять "загальна профілактика злочинів" та "загальна превенція", що сформувалися в рамках кримінального права та означають стримуючий вплив кримінально-правових норм на свідомість і поведінку людей завдяки інформації, що міститься в них, про можливість відповідальності і покарання за вчинення злочинів. Однак поняття загальної превенції значно вужче від поняття загальної профілактики, адже перша с лише окремим елементом механізму профілактики злочинів у цілому.

На думку авторів підручника, велике практичне значення має поділ профілактики злочинності на загальну та індивідуальну. Він проводиться у деяких нормативних актах і є основою для вирішення таких важливих питань, як розмежування компетенції суб'єктів загальної профілактики, спеціалізація суб'єктів, аналіз результатів і оцінка ефективності профілактичних заходів тощо. А також суттєвим є й те, що цей поділ базується на деяких загальновизнаних положеннях, які стосуються природи злочинності, особливостях її детермінації.

4.2. Класифікація та правова основа заходів загальної профілактики злочинів
4.3. Індивідуальна профілактика злочинів
Розділ 5. Віктимологічна профілактика як складова системи профілактики злочинів
5.1. Поняття "віктимологія"; цілі та функції віктимологічної профілактики злочинів
5.2. Рівні та принципи віктимологічної профілактики злочинів
5.3. Заходи віктимологічної профілактики злочинів
5.4. Напрями розвитку віктимологічного потенціалу України
Розділ 6. Інформаційне забезпечення та програмування профілактики злочинності
6.1. Поняття інформаційного забезпечення профілактики злочинності
6.2. Поняття та методологія прогнозування злочинності
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru