Профілактика злочинів - Джужа О.М. - 6.2. Поняття та методологія прогнозування злочинності

Кримінологічний прогноз - це ймовірне судження про майбутній стан (рівень, структуру, динаміку) злочинності та її детермінанти, можливості профілактики й інші засоби впливу на злочинність у певний період часу.

Варто погодитися з думкою, висловленою у літературі про те, що в кримінологічному прогнозуванні необхідне використання:

- статистичних даних і результатів вибіркових досліджень не менш ніж за 10 попередніх років, що характеризують стан і тенденції соціальних процесів, які стали інтенсивно впливати на злочинність;

- даних про прогнозовані зміни стану і тенденцій цих процесів на період прогнозу;

- статистичних даних і результатів вибіркових досліджень, які характеризують рівень, структуру і динаміку злочинності не менш ніж за 10 попередніх років в цілому, а також за видами, за контингентами злочинців, за територіальним розподілом, за об'єктом посягання, за мотивацією і способами і т. ін.;

- статистичних даних і результатів вибіркових досліджень, які характеризують обсяг, структуру, тенденції практики застосування заходів профілактики і кримінально-правових заходів за той же період;

- даних про передбачувані на прогнозований період зміни, які відбулися за 10 попередніх років, у правовому регулюванні, організації і ресурсному забезпеченні боротьби зі злочинністю та їх впливом на стан злочинності;

- даних про стан і тенденції громадської думки на момент підготовки прогнозу в зіставленні з даними за один - три попередніх роки;

- даних про нові види злочинів, нові форми та способи злочинних дій;

- даних про злочини, які мають міжрегіональний і міждержавний характер;

- інформації про стан і прогнози злочинності і боротьби з нею в регіонах і за рубежем.

Метою і завданням кримінологічного прогнозування є:

- з'ясування показників, що характеризують розвиток чи зміну злочинності в ретроспективу виявлення на основі цього небажаних тенденцій і закономірностей, установлення способів їх зміни в необхідному напрямі;

- з'ясування всіх обставин, що мають істотне значення для розроблення перспективних планів;

- розроблення загальної концепції боротьби зі злочинністю, складовою частиною якої є вибір оптимального розвитку правоохоронних органів;

- встановлення можливих змін у рівні, структурі та динаміці злочинності в майбутньому і виявлення обставин, що сприяють таким змінам.

Основні етапи кримінологічного прогнозування:

- передпрогнозна орієнтація - визначення мети, завдань, гіпотез, часу попередження тощо;

- збір даних про процеси і явища, які визначають розвиток злочинності і боротьби з нею;

- пошуковий прогноз - визначення можливих варіантів майбутнього розвитку з урахуванням процесів і факторів впливу для окреслення перспективних проблем, що підлягають вирішенню;

- нормативний прогноз - можливості застосування наявних засобів з урахуванням нормативів, які визначають характер, обсяг та структуру заходів, сил і ресурсів;

- оцінка обґрунтованості прогнозів;

- вироблення рекомендацій з оптимізації управління боротьбою зі злочинністю й умов цієї боротьби.

Існує три основних види кримінологічного прогнозування:

- прогнозування розвитку науки кримінології;

- прогнозування злочинності;

- індивідуальний прогноз.

Прогнозування розвитку науки кримінології передбачає прогнозування кримінологічних досліджень і визначення перспективи розвитку конкретних напрямів науки кримінології.

Прогнозування злочинності передбачає відповіді на запитання:

- яких загальних тенденцій рівня, структури, характеру та динаміки злочинності слід чекати у майбутньому прогнозованому періоді;

- яка ймовірність змін у злочинності в цілому та її окремих категорій;

- які чинники і з якою інтенсивністю впливатимуть на злочинність;

- які категорії осіб можуть поповнити коло злочинців;

- які засоби найбільш придатні для боротьби зі злочинністю?

Самостійним видом прогнозу є прогнозування індивідуальної злочинної поведінки, під яким розуміється визначення ймовірності вчинення злочину в майбутньому тією чи іншою конкретною особою.

При прогнозуванні застосовуються три основних методи:

- екстраполювання (екстраполяція);

- експертна оцінка;

- моделювання.

Сутність методу екстраполяції полягає у вивченні історії прогнозованого об'єкта і перенесенні закономірностей його розвитку в минулому і сьогоденні на майбутнє.

Для цього формуються динамічні ряди за роками певного періоду, що безпосередньо передує прогнозованому, який відображає спрямованість, характер і темп таких змін. Ряди формуються на основі абсолютних даних та узагальнюючих показників.

Точність екстрапольованих прогнозів тим вища, чим коротший період прогнозування. Також вагоме значення має ступінь стабільності параметрів визначеного виду злочинів. Обов'язково враховується невідповідність статистичної і реальної картини, зважаючи на латентність.

Недоліки цього методу: його результати найбільш імовірні тільки у найближчому майбутньому (один - три роки). Із збільшенням терміну прогнозування помилки в оцінках зростають.

Експертна оцінка полягає в узагальненні думок наукових і практичних працівників, спеціально відібраних за ознаками стажу, кваліфікації, кола інтересів знань і т. ін., про майбутні характеристики злочинності чи деякі її види, а також про процеси і явища, що інтенсивно впливають на її тенденції.

Цінність методу передусім у тому, що висококваліфікований фахівець, висловлюючи свою думку про прогнозоване явище чи події, використовує не лише офіційні дані, а й свої досвід, інтуїцію та професійні навички.

Моделювання - це розроблення системи математичних формул, що описують динаміку злочинності з урахуванням взаємодії комплексу факторів, що істотно впливають на неї. Моделювання - як метод прогнозування злочинності - грунтується на модельно-кібернетичному експерименті, який передбачає функціонування об'єкта, що вивчається у визначених умовах у певний час.

Позитивним є те, що метод дозволяє абстрагуватися від незначних і несуттєвих властивостей прогнозованого явища і зосередити увагу на найважливіших аспектах об'єкта дослідження.

У дослідженнях соціальних процесів модель виражається частіше в логічній або знаковій формі. Найбільш поширені математичні моделі.

Кримінологічні прогнози залежно від терміну передбачення поділяються на:

- короткострокові;

- середньострокові;

- довгострокові.

Короткострокове прогнозування (1-2 роки) полягає у науковому передбаченні тенденцій, закономірностей та конкретних варіантів змін злочинності в найближчому майбутньому за основними показниками. На цій основі розробляються короткострокові прогнози, що визначають спрямованість запобігання злочинності.

У практичній діяльності застосовуються надкороткострокові прогнози, що охоплюють досить невеликі відрізки часу (доба, тиждень, місяць чи квартал). Вони дістали назву оперативних прогнозів. Такий прогноз зручний у роботі міських і районних органів внутрішніх справ, особливо у зв'язку з проведенням масових заходів (наприклад, мітинги, свята, спортивні заходи і т. ін.).

Середньострокове прогнозування передбачає період від двох до п'яти років. На відміну від короткострокових прогнозів воно спрямовано на більш віддалену перспективу і визначає стратегію боротьби зі злочинністю.

Середньострокові прогнози дають змогу:

- інформувати суб'єктів боротьби зі злочинністю про можливий вплив програмних великомасштабних економічних і соціальних заходів на злочинність;

- максимально використовувати профілактичний потенціал таких заходів і водночас обмежити небажаний з кримінологічної точки зору можливий вплив їх негативних процесів;

- визначити, з урахуванням розвитку соціальних процесів, мсту і завдання профілактики, ЇЇ пріоритетні напрями, оцінити в комплексі її можливості і резерви на прогнозований період;

- завчасно підготувати достатнє ресурсне забезпечення профілактики й інших напрямів боротьби зі злочинністю.

Довгострокове прогнозування розраховане на термін понад п'ять років і базується на аналізі загальних закономірностей розвитку суспільства в цілому, зв'язку рівня і структури злочинності з рівнем соціально-економічного і культурного розвитку суспільства.

Довгострокові кримінологічні прогнози в даний час можуть давати оцінки лише загалом деяких основних тенденцій у розвитку злочинності, її причин і умов залежно від змін у суспільстві. Такі прогнози головним чином залежать від ступеня точності відображення в загальних соціальних прогнозах тенденцій тих процесів і явищ, що найбільше інтенсивно впливають на злочинність.