Профілактика злочинів - Джужа О.М. - 20.4. Роль органів внутрішніх справ у профілактиці жіночої злочинності

Реалізація заходів, спрямованих на запобігання жіночій злочинності, покладається на служби та підрозділи органів внутрішніх справ. Так, згідно зі ст. 2 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р. до основних завдань міліції входять: захист громадян від протиправних посягань на життя, здоров'я, а також захист прав і свобод громадян, їх власності, природного середовища, інтересів суспільства і держави тощо.

Кримінальна міліція, до складу якої входять: карний розшук, державна служба по боротьбі з економічними злочинами, підрозділ по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, кримінальна міліція по справах дітей відіграють важливу роль у профілактиці жіночої злочинності.

Підрозділи карного розшуку виконують основну роботу по розкриттю загальнокримінальних злочинів, учинених жінками, і розшуку злочинниць, що переховуються. Крім цього, ними встановлюються особи (в тому числі жіночої статі), що готуються вчинити або вчинили злочини, вживаються заходи для запобігання чи припинення злочинів, недопущення шкідливих наслідків. Припинення злочинної діяльності злодійок, шахрайок, грабіжниць досягається затриманням їх на гарячому за допомогою засідок, проведенням операцій 3 перевірки документів на ринках, у готелях, ресторанах і місцях нелегальних зборів кримінального елемента. У рамках своєї компетенції оперативні працівники проводять профілактичну роботу серед жінок, що раніше вчиняли правопорушення.

Працівниками державної служби по боротьбі з економічними злочинами виявляється і припиняється злочинна діяльність злодійок, шахрайок із фінансовими ресурсами, а також жінок, що вчиняють розкрадання у великих і особливо великих розмірах на об'єктах господарювання всіх форм власності, винних у зловживаннях у бюджетній сфері або в підробці чи збуті підроблених грошей. Ними також проводиться робота по боротьбі з таким дуже розповсюдженим серед жінок економічним злочином, як фальсифікація спиртних напоїв і продуктів харчування. Крім виявлення і припинення економічних злочинів, до завдань ДСБЕЗ входить аналіз і прогнозування розвитку криміногенних процесів в економіці і своєчасне інформування про ці тенденції органів державної виконавчої влади.

Підрозділи по боротьбі з незаконним обігом наркотиків займаються виявленням і притягненням до кримінальної відповідальності осіб жіночої статі, що займаються виготовленням, зберіганням, перевезенням і збутом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Особлива увага звертається на власниць наркопритонів, у більшості випадків - це циганки або колишні повії, які втягують у наркоманію інших громадян. Співробітниками даної служби проводиться активна робота з попередження і розкриття злочинів, пов'язаних з незаконним транспортуванням жінками в Україну важких наркотиків (героїну, кокаїну, ЛСД), психотропних речовин і прекурсорів.

Дуже важливою є ділянка профілактичної роботи, виконувана відділами по забезпеченню громадського порядку, відділами дільничних інспекторів міліції, відділами паспортної, реєстраційної і міграційної роботи, відділеннями дозвільної системи і карантинної служби. Вони забезпечують охорону громадського порядку, попереджають та припиняють правопорушення на вулицях, у домоволодіннях і в інших громадських місцях. Крім того, їх завданням є забезпечення постійної роботи з населенням і суспільними формуваннями, надання громадянам необхідної правової допомоги і проведення роз'яснювальної роботи з питань профілактики порушень; організація роботи з дотримання паспортного режиму, правил проживання і переміщення іноземних громадян і осіб без громадянства; видача дозволу на виїзд та в'їзд в Україну, контроль за дотриманням правил придбання і використання вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин і засобів самозахисту.

Велика частина обов'язків дільничних інспекторів міліції пов'язана з профілактикою злочинів на підвідомчих адміністративних ділянках. Зокрема, дільничний інспектор виявляє жінок, що підлягають обліку (раніше засуджених, які підлягають постановці на профілактичний облік, а також піднаглядних і засуджених до покарань, не пов'язаних із позбавленням волі). Крім того, підлягають обліку наркоманки, алкоголічки, повії та інші. За необхідності в установленому порядку він оформляє документи для суду про ухвалення рішення про примусове лікування цих осіб.

Знання людей, що проживають на території дільниці, дозволяє виявляти і шляхом індивідуально-профілактичної роботи вчасно ліквідувати сімейно-побутові конфлікти з метою недопущення вчинення злочинів щодо жінок або самими жінками.

У березні 1998 року в структурі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України було створено відділ по боротьбі з правопорушеннями у сфері громадської моральності. На відділ покладено виконання функцій щодо виявлення та документування протиправної діяльності осіб, які займаються звідництвом та сутенерством, утриманням домів розпусти, втягненням неповнолітніх у проституцію, а також виготовленням, розповсюдженням, рекламуванням та збутом порнографії, вивезенням жінок за кордон для втягування їх до проституції. Аналогічні підрозділи потрібно було би створити і в інших регіонах країни у складі УМВС областей, а також розробити механізм міжнародного співробітництва між правоохоронними органами України та інших держав у протидії торгівлі людьми.

У 2005 році Міністерством внутрішніх справ України було створено Управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, та відповідні відділи в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, у м. Києві і Київській області, в УМВС України в областях, у м. Севастополі. Але, на жаль, поки що навіть не в усіх районних управліннях Міністерства внутрішніх справ України м. Києва функціонують такі відділи, не кажучи Вже про інші регіони нашої країни.

Дуже важливо, щоб працівники міліції, які працюватимуть із жертвами насильницьких злочинів, мали відповідну етичну та спеціальну підготовку. Адже наша соціальна практика у минулому не давала можливості формувати потрібні якості у правоохоронця. Нехтування правами людини, викривлене уявлення про жертв насильства, проституції, на жаль, властиві нашому суспільству.

Боротьба з торгівлею людьми включена до програм дій багатьох організацій на національному і міжнародному рівнях. Існують такі основні у цьому плані напрями роботи:

1) створення законодавчої і правозастосовної бази для ефективного виявлення та покарання злочинців, які є організаторами торгівлі людьми;

2) проведення Широкої інформаційної компанії для жінок із груп ризику та інших контингентів (батьки, родичі, викладачі тощо);

3) боротьба з торгівлею жінками неможлива без створення партнерства соціальних сил, яке об'єднувало би різноманітні структури Та інститути суспільства.

Членами такого партнерства можуть бути: а) національні державні/урядові органи; б) громадські організації (жіночі, правозахисні та ін.); в) засоби масової інформації; г) професійні об'єднання (освітні, медичні, наукові організації); ґ) бізнес-структури; д) міжнародні організації.

Подальшого вдосконалення потребують форми і методи індивідуальної профілактики злочинів, учинюваних жінками різного віку, та серед тих, від кого можна очікувати вчинення злочину, судячи з їх антисуспільної поведінки. Важливого значення набуває виховна робота з жінками в установах виконання покарань з метою зниження рецидиву. Варто запровадити комплексну систему психолого-педагогічного впливу на засуджених із застосуванням автогенних тренувань, індивідуальних програм самовиховання, заняттями у споріднених групах, проведенням бесід, дискусій, лекцій, з правових питань тощо. їх завданням є самопізнання засудженої, а також виробити вміння володіти своїми емоціями, створити позитивні установки. Це сприятиме зниженню тривожності й агресивності, адаптації до умов установ відбування покарання, потягу до переосмислення своєї ролі і місця у подальшому житті. В основі всієї профілактичної роботи повинні лежати повага, чуйність і доброта.

Найбільш перспективними напрямами боротьби зі злочинністю в наших умовах є, по-перше, продумана соціальна політика. Заходи із запобігання жіночій злочинності повинні здійснюватися шляхом розгортання системи державних та суспільних заходів щодо соціальної допомоги жінкам, повинні бути спрямовані на загальне поліпшення становища жінок різних соціальних верств. По-друге, створення і розвиток на сучасному рівні системи попереджувальних заходів, які б сприяли підвищенню законності у суспільстві, беручи до уваги досить високий показник злочинності в Україні, в тому числі жіночої. Третім напрямом є раціональна кримінальна політика. Погроза кримінального покарання, безумовно, має стримуюче значення. Ефективна кримінальна політика повинна передбачати диференційований підхід до злочинців з урахуванням тяжкості вчиненого злочину та особи винного. І, нарешті, сучасному суспільству необхідна корінна перебудова пенітенціарної системи, яка має відповідати європейським та світовим стандартам.

Проаналізовані окремі аспекти профілактики жіночої злочинності в Україні як на загальносоціальному, так і на спеціально-кримінологічних рівнях, дають змогу дійти висновку: сьогоднішній момент у нашій державі всі вищевказані профілактичні заходи діють лише на папері, чіткість та послідовність втілення їх у життя -відсутні.

Таким чином, запобігання жіночій злочинності є невід'ємною частиною розвитку кримінологічної науки, основою комплексної системи заходів із профілактики злочинності як у цілому, так і окремих її видів, і, головне, досконале вивчення жіночої злочинності є одним із чинників, які сприяють створенню правової держави.