В українській науці міжнародного права велика увага приділяється проблемі основ міжнародної відповідальності, тобто умов її виникнення. Мається на увазі визначення того, на підставі яких даних і за яких обставин можна установити відносно якої-небудь держави наявність міжнародно-протиправного діяння як джерела міжнародної відповідальності.
Виділяють такі підстави міжнародної відповідальності: нормативні (правові), юридико-фактичні та процесуальні.
Під нормативною підставою відповідальності розуміють договір, закон чи інше джерело права, у силу чи на підставі якого суб'єкт може бути притягнутий до відповідальності. Нормативною підставою міжнародної відповідальності є міжнародно-правові акти, що встановлюють міжнародні зобов'язання, порушення яких може бути кваліфіковане як міжнародне правопорушення. До них В. А. Василенко зараховує міжнародний договір і міжнародний звичай, рішення міжнародних судів, рішення міжнародних (міжурядових) організацій, що за статутом цих організацій обов'язкові для держав-членів, а також односторонні міжнародно-правові акти держав. Останні встановлюють обов'язкові правила поведінки для даної держави у формі декларацій, заяв, нот, виступів посадових осіб тощо.
Також треба розрізняти нормативні підстави міжнародної відповідальності і норми, на підставі яких поводження держави може бути кваліфіковане як міжнародне правопорушення.
Нормативною підставою міжнародної відповідальності можуть бути тільки міжнародно-правові акти. У ст. 4 проекту статей про відповідальність сказано: "Діяння держави може бути кваліфіковано міжнародно-протиправним лише на підставі міжнародного права. На таку кваліфікацію не може впливати кваліфікація цього ж діяння відповідно до внутрішньодержавного права як правомірного".
Нормативна підстава припускає можливість настання відповідальності, але його недостатньо для виникнення конкретних відносин юридичної відповідальності. Для реалізації відповідальності необхідна наявність спеціальних юридико-фактичних обставин чи так званих юридичних фактів, що породжують правоохоронні відносини.
Правопорушення як визначений різновид юридичних фактів і складає юридико-фактичну підставу відповідальності. Сукупність ознак, що характеризують певне правопорушення, називається складом правопорушення. У міжнародних арбітражних і судових рішеннях така категорія, як правило, прямо не згадується, однак часто вказується на сукупність умов, необхідних для встановлення наявності конкретного правопорушення.
Специфіка сучасних міжнародних відносин і міжнародного права, відсутність загальнообов'язкової для держав судової чи іншої процедури ускладнюють притягнення до відповідальності за вчинення міжнародного правопорушення.
Відрізняють проблему встановлення юридико-фактичної підстави відповідальності від проблеми встановлення умов її існування. Якщо підставою міжнародно-правової відповідальності держави є склад правопорушення як сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, то, як правило, для того, щоб потерпілі чи уповноважені міжнародні органи могли почати процес притягнення до відповідальності, досить об'єктивного факту порушення міжнародного зобов'язання державою, що виражається в міжнародно-протиправному діянні її органів чи посадових осіб.
Процесуальні підстави - це наявність процедури розгляду справ про правопорушення і притягнення до міжнародно-правової відповідальності. В одних випадках ця процедура детально зафіксована у міжнародно-правових актах, в інших - її вибір залишено на розгляд органів, які застосовують заходи відповідальності,
3. Обставини, що виключають відповідальність держав.
4. Поняття і види міжнародних протиправних дій.
5. Міжнародно-правові санкції.
Тема 5. Територія в міжнародному праві
1. Поняття та класифікація територій.
2. Державна територія, її основні ознаки. Державні кордони.
Державні кордони
3. Правові підстави, способи змін державних територій.
4. Міжнародно-правові режими Арктики, Антарктики.