Облік і аудит податків в Україні - Малишкін О.І. - 2.5.6. Бухгалтерське узагальнення

Бухгалтерський підхід має забезпечити насамперед розрахунок відстрочених податкових активів (ВПА) та відстрочених податкових зобов'язань (ВПЗ). У літературі описані різні підходи та особливості їх розрахунків. В методичному та практичному аспектах варто зосередити увагу на можливостях реалізації таких розрахунків в автоматизованому режимі у системі 1С Бухгалтерія 8 для України (183,с. 304-306).

Автоматизація розрахунків побудована на схемі, де витрати з податку на прибуток розраховують на базі суми податку на прибуток за даними декларації, яка піддається коригуванню на зміни в сумах ВПА і ВПЗ за період. За підсумками звітного періоду (кварталу, року), після закінчення редагування всіх податкових даних, складають документ "Розрахунки податку на прибуток". Це комплексний регістр, у якому зібрані дані як про суми, які формують ВПА і ВПЗ, так і суми витрат з податку на прибуток. В регістрі заповнюють такі реквізити:

o поточний податок на прибуток - сума за даними податкового обліку (показник декларації);

o розрахунок ВПА і ВПЗ - ознака, яка керує розрахунком ВПА і ВПЗ. При встановленому прапорці виконується повний розрахунок ВПА і ВПЗ. При знятому прапорці розрахунок не виконується, а витрати будуть відображені однією проводкою у сумі поточного податку на прибуток.

Інформацію про тимчасові різниці і ВПА і ВПЗ зазначають в табличній частині в розрізі статей і видів податкової діяльності. Розрахунок виконується автоматично на підставі даних про оцінку порівнюваних статей у фінансовому та податковому обліку. Такі статті описані у довідниках. Види податкової діяльності відрізняються ставками податку на прибуток, яку використовують у розрахунках. Наприклад, діяльність за повною ставкою 19 %, за ставкою 0 % (п 154.6 ПКУ), звільнені від оподаткування види діяльності (ст. 154 ІГКУ), ставки 0, 4, 6, 12, 20 % щодо доходів нерезидентів.

Крім автоматичного можна застосувати ручний режим, наприклад, у випадках зміни ставки податку, а також при перенесенні податкових збитків і пільг на майбутні періоди.

За результатами заповнення табличної частини розрахунку ВПЗ і ВПА програма відносить суми до рахунку 17 або 54 і розраховує нове значення оборотів та сальдо. Результат виводиться в обігово-сальдовій відомості, де наводяться сальдо на початок, обіги за дебетом і кредитом цих рахунків і сальдо на кінець періоду. Витрати з податку на прибуток розраховують як суму поточного податку на прибуток плюс/мінус зміни величин ВПА і ВПЗ (зміна сальдо рахунків). В окремих випадках може виникнути дохід з податку, коли приріст ВПА або зменшення ВПЗ більше суми поточного податку на прибуток.

2.5.7. Структура та обсяг декларації з податку на прибуток

За структурою податкова декларація з податку на прибуток включає в себе бланк декларації та певні додатки до неї. Форми декларацій з податку на прибуток постійно змінюються. Лише за період 2011 року затверджувалося два формати декларації. Змінюються кількість і зміст додатків. (дод. 14). Так, в комплекті декларації відповідно до наказу ДПС України № 114 від 28.02.2011 р. нараховувалося додатків на 28 аркушах і 396 рядків. В декларації у редакції наказу Мінфіну України від 28.09.2011 р. № 1213 нараховується менше - 25 аркушів додатків, в яких вміщено 272 рядки показників для заповнення платником податку. У порівнянні з декларацією російської організації ситуація виглядає наступним чином (табл. 2.29).

Таблиця 2.29. КІЛЬКІСТЬ АРКУШІВ ТА РЯДКІВ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ПРИБУТОК УКРАЇНСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА ТА РОСІЙСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ за 2012 рік (враховуючі додатки)

Зрозуміло, що не всі додатки і не всі рядки кожного з них заповнює один платник податку. Проте їхня кількість та кількість рядків залишається надзвичайно великою і обтяжливою для бізнесу країни.

Наведена інформація свідчить про необхідність удосконалення змісту декларації за рахунок переходу на річний період її подання (з 2013 р. передбачено саме такий звітний період) та скорочення кількості додатків і рядків.

Потрібні кардинальні заходи щодо скорочення кількості звітних показників. Бланк декларації має бути компактним за форматом і незначним за обсягом інформації. Велика кількість показників, їх роз шифровок не дають бажаного ефекту. Адже з'ясування змісту показників відбувається лише у результаті виїзних перевірок податкового органу.