Теорія нотаріального процесу - Фурса С.Я. - 11.4.1. Процедура проведення публічних торгів (аукціонів)та нормативно-правова база, яка її визначає

11.4.1. Процедура проведення публічних торгів (аукціонів)та нормативно-правова база, яка її визначає

До законодавства, яке регулює процедуру проведення публічних торгів (аукціонів) належить:

- Тимчасове положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5 (далі - Тимчасове положення)25,

- Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 р. № 1448 в редакції Постанови від 03.06.2011 р.,

- Закон України "Про виконавче провадження" (із змінами та доповненнями станом на 12.05.2011 р. № 3319-УІ26;

- Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5 зі змінами та доповненнями, внесеними Наказом від 17.11.2009 р. № 2166/5 (п. 5.3.6, п. 5.12),

- Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 р. № 42/5.

Перш ніж перейти до аналізу процедури проведення прилюдних торгів (аукціонів) слід визначитися, яке майно може реалізуватися на таких торгах (аукціонах).

До такого майна належить:

- арештоване майно (згідно ч. 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження"). Але тут слід говорити не про арештоване майно, а про майно на яке звернено стягнення, оскільки арешт е тимчасовим способом обмеження права власності, а не підставою для реалізації майна. Таким майном не може бути вилучене з обігу згідно з законом, та майно зазначене у ч. 8 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження". У даній нормі йдеться не тільки про реалізацію з торгів нерухомого (режим нерухомої речі може бути поширений на повітряні, морські та судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, які підлягають держаній реєстрації - ч. І ст.181 ЦК), а й рухомого майна (наприклад, транспортні засоби, які згідно ч. 2 ст.62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах), якщо це не заборонено законом;

- майно, яке було предметом застави (іпотеки). Ним може бути нерухоме майно (іпотека), а також предметом застави може бути і рухоме майно (ч. 1 ст. 576 ЦК, ч. З ст. 577 ЦК).

Проведення прилюдних торгів (аукціонів) з реалізації зазначеного вище майна підтверджується протоколом проведення аукціону, який є підставою для проведення покупцем розрахунків за придбане майно. Після повного розрахунку на підставі протоколу про проведені торги і копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведення публічних (прилюдних) торгів і передає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядковується. Затверджений акт передається покупцеві.

Так, відповідно до п. 7.1. Порядку реалізації арештованого нерухомого майна, таке право власності на майно виникає у особи - переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно і підтверджується протоколом проведення аукціону та актом про проведений аукціон.

У акті обов'язково має зазначатися сума, внесена переможцем торгів за придбане майно. Саме за такої умови цей акт буде підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з публічних торгів, тобто особа вже придбала таке майно, оскільки вона заплатила за нього гроші, а нотаріусу треба надати факту набуття права власності на майно вірогідного (достовірного) значення, тобто оформити це право власності, шляхом видачі свідоцтва.

Тобто, свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціонів) після його державної реєстрації буде правовстановлювальним документом особи на нерухоме майно, яке вона придбала законно з прилюдних (публічних) торгів.