Процедура вчинення виконавчого напису нотаріусом регламентується гл. 14 Закону України "Про нотаріат" та гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 р. №296/5.
Вчинення виконавчого напису, за загальним правилом, належить до одноетапних нотаріальних проваджень і в своєму розвитку проходить три стадії. Винятком є нотаріальне провадження щодо вчинення виконавчого напису на борговому документі, за яким стягнення слід проводити частинами, наприклад періодичні платежі - стягнення аліментів.
1, Стадія відкриття нотаріального провадження зводиться до подання кредитором (стягувачем або уповноваженим представником) нотаріусу письмової заяви про вчинення виконавчого напису. -
Згідно з п.п. 2.1 п. 2 гл. 16 Порядку, заява містить такі реквізити:
- відомості про найменування і адресу стягувача та боржника;
- дату та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;
- номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи;
- строк, за який має провадитися стягнення;
- інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
2. Стадія підготовки до вчинення даного нотаріального провадження зводиться до таких дій нотаріуса як:
- перевірка належності даного питання до його компетенції. Згідно п.п. 1.1 п. 1 гл. 16 Порядку для стягнення грошових сум
або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів (Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. за № 1172 (зі змінами та доповненнями) - далі Перелік).
Заява про вчинення виконавчого напису (окрім вимоги про неоплату чека) п.п. 1.4 п. 1 гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, подається незалежно від місця виконання вимоги, знаходження боржника або стягувача;
- встановлення особи стягувача чи його представника, перевірка їх право- та дієздатності і повноважень;
- перевірка відповідності змісту заяви про вчинення виконавчого напису, вимогам закону.
- перевірка відповідності оригіналу документа, на якому має бути вчинений виконавчий напис, вимогам закону;
- перевірка умов вчинення виконавчого напису;
- перевірка належності оригіналу документа, на якому має бути вчинений виконавчий напис до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів;
- перевірка строків, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис. Так, згідно ст. 88 Закону, виконавчий напис вчиняється на документах, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, якщо з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Також необхідно враховувати випадки, коли для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлений інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. При вирішенні цього питання необхідно також керуватися ст. 238 ЦК.
Загальним є правило, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу з урахуванням положень ЦК;
- перевірка поданих на обгрунтування стягнення документів, їх кількість, зазначених у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, що встановлюються Кабінетом Міністрів України;
- витребування у стягувача додаткових відомостей чи документів, необхідних для вчинення виконавчого напису;
- перевірка копії з оригіналу документа, який стверджує заборгованість, на якій має вчинятися виконавчий напис, зокрема у разі стягнення періодичних платежів (по частинах);
- перевірка правильності справляння державного мита чи плати. 3.Стадія безпосереднього вчинення даного нотаріального провадження зводиться до таких процесуальних дій нотаріуса:
- за загальним правилом, виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (або дублікаті, що має силу оригіналу);
Виконавчий напис, згідно ст. 89 та п.п. 8.7 п. З гл. 16 Порядку, включає:
1. дату (рік, місяць, число) його вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис;
2. найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача;
3. найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату та місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
4. строк, за який провадиться стягнення;
б. суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
6. розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
7. зазначення статті Закону "Про нотаріат" та пункту Переліку документів, на підставі яких видано виконавчий напис (авторське. - С.Я.)
8. номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі;
9. дату набрання чинності виконавчим написом;
10. строк пред'явлення виконавчого напису до виконання;
11. підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою;
12. інші відомості, передбачені ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".
Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.
Якщо за борговим документом треба провести стягнення частинами, то виконавчий напис по кожному стягненню може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника. У цих випадках на оригіналі документа, який встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначається, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.
За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.
Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з урахуванням вимог статті 1050 Цивільного кодексу України.
У справах нотаріуса залишається копія документа, який встановлює заборгованість, або виписка з особового рахунку боржника і копія виконавчого напису.
При кожному наступному вчиненні виконавчого напису за одним і тим же зобов'язанням подання копії документа, який встановлює заборгованість, не вимагається. У цих випадках слід обмежитися поданням двох примірників виписки з особового рахунку та оригіналу зобов'язання. Один примірник виписки з виконавчим написом і оригінал зобов'язання повертається стягувачу, другий примірник - залишається у нотаріуса.
При вчиненні кількох виконавчих написів по документах, які встановлюють заборгованість однакової форми, копія кожного окремого зобов'язання не вимагається. У цих випадках у нотаріуса залишається одна копія документа, що встановлює заборгованість (на одного із боржників) і список боржників, на стягнення боргу з яких вчинені виконавчі написи, із зазначенням повної назви та адреси борясників, строку платежу суми стягнення за виконавчим написом, а за необхідності й інших даних. Стягувачу видаються виконавчі написи на кожного боржника окремо відповідно до списку.
Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати інші документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у нотаріуса;
- внесення відомостей до реєстру вчинюваних нотаріальних дій;
- видача документа особі за її підписом у реєстрі.
РОЗДІЛ 14. ОХОРОННІ НОТАРІАЛЬНІ ПРОВАДЖЕННЯ
14.1. Накладення та зняття заборони щодо відчуження нерухомого, рухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) та транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації
14.2. Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна
14.2.1 Матеріально-правовий зміст вжиття заходів щодо охорони спадкового майна
14.2.2. Процесуальний порядок вчинення нотаріального провадження із вжиття заходів щодо охорони спадкового майна
14.3. Прийняття на зберігання документів