4.2.1. Етапи проведення аудиту податків
Серед етапів аудиту фінансової звітності більшість вітчизняних та зарубіжних авторів виділяють такі: переддоговірний, збір інформації, розробка плану та програми перевірки, процедури безпосередньо перевірки, проміжний та підсумковий контроль, складання висновку (звіту) [3; 13; 23; 50; 82; 114; 127; 129]. Не піддаючи сумніву коректність зазначеної послідовності, слід визначити специфіку етапів аудиту податків. У вітчизняній літературі цей аспект не досліджено. Натомість, російські автори проводять жваве обговорення цих питань. Серед останніх дослідників можна виділити праці О. Андрієнка, И. Бажина, И. Кислої, Н.Лабинцева, М. Попова [135; 136; 146; 165].
При дослідженні змісту аудиту податків важливо окреслити як загально прийняті аспекти, так і специфічні, притаманні саме цьому виду аудиту. Схематично це може виглядати так, як наведено у дод. Г 1.
4.2.2. Прийоми планування
Планування є початковим і важливим етапом у здійсненні аудиту фінансової і податкової звітності. Оцінка системи внутрішнього контролю замовника здійснюється як на етапі планування, так і в процесі самої перевірки. В першому випадку вона виступає складовою процесу планування.
Розглянемо з початку методичні аспекти планування аудиторської перевірки, а потім - оцінки системи внутрішнього контролю.
Доцільність застосовування профільного МСА 300
Виходячи з вимог МСА 300 "Планування аудиту фінансової звітності" (видання 2010 р.) (далі - МСА 300) щодо аудиту фінансової звітності процес планування має обов'язковий характер. Відносно методик попередніх років він достатньо повно описаний в науковій та навчальній літературі авторами Я. Гончарук, Г. Давидовим, Н Дорош, Л. Кулаковською, Ю. Піча, О. Петрик, В. Рудницким, В. Савченко, Д. Свідерським та ін.
Статус планування аудиту податків, його методичне обґрунтування і прийоми в літературі практично не досліджено. Перше питання, яке постає у дослідника цього напряму: чи доцільно і коректно для аудиту податків застосовувати вимоги профільного МСА 300 ? Доцільність екстраполяції вимог МСА в цілому щодо перевірки показників податкових звітів обгрунтована нами раніше. Це висновок ми робимо з нашої власної аудиторської практики, яка свідчить про ефективність такого рішення з точки зору якості аудиторських перевірок. Такий підхід сприяє зменшенню аудиторського ризику, підвищенню надійності результатів перевірок і забезпеченню впевненості користувачів аудиторських звітів у якості перевірок.
Зазначений підхід стає необхідним при використанні таких форм аудиту податків як завдання з надання впевненості відповідно до Міжнародної концептуальної основи завдань з надання впевненості та МСЗНВ 3000 "Завдання з надання впевненості, що не є аудитами чи оглядами історичної фінансової інформації", а також МССП 4400 "Завдання з виконання узгоджених процедур стосовно фінансової інформації".
Отже, спираючись на вимоги п. 7 МСА 300 аудитору необхідно скласти і документально оформити загальний план (стратегію) аудиту, описавши в ньому передбачувані обсяг, час і напрямок аудиту. При складанні детального плану (програми) аудиту описується характер, час і обсяг аудиторських процедур (п. 9 МСА 300). План и програму відрізняють рівень постановки завдань. Перший стосується загальних напрямів перевірки, а другий - перевірки за конкретними податками і зборами.
Л. Кулаковська, Ю. Піча, В. Рудницький, Я. Гончарук слушно вважають, що планування необхідно розділити на планування аудиторської діяльності й планування аудиторської перевірки [50; 112]. Автори книги "Аудит Монтгомері", яка стала класичним посібником аудиторів всього світу, дають таке визначення: "Планування - це процес здійснення рішень аудиторської стратегії" [І40, с. 6]. Отже, зарубіжні фахівці звужують поняття планування аудиту до рівня планування перевірок, а не всієї діяльності фірми (аудитора). І це справедливо, бо стосується сутності питання. При цьому за аналогією з аудитом фінансової звітності доцільно складати загальний план аудиту і детальний план (програму) аудиту оподатковування.
Спільні підходи до складання загального плану аудиту та програми.
Зміст загального плану аудиту
Методичні аспекти складання детального плану (програми) аудиту оподаткування
Планування перевірки глибини аналітичного бухгалтерського фінансового обліку
Уточнення до плану та програми аудиту
Уточнення програми у зв'язку із виконанням функцій податкового агента
Особливості планування аудиту малих суб'єктів аудиторської діяльності
Міжнародний досвід
4.2.3. Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства платника податків