Техніко-криміналістичне дослідження підробленого паспорта громадянина України - Патик Л.Л. - Глава 2. Поняття паспорта громадянина України та його роль у системі документів, що підтверджують громадянство України

Здобуття Україною незалежності зумовило створення та розвиток державно-правових інститутів, одним з яких є інститут громадянства. Належність до такого інституту підтверджує низка визначених державою документів. Так, відповідно до ст. 5 Закону України "Про громадянство", основними документами, що підтверджують громадянство України є паспорт громадян України та свідоцтво про належність до громадянства України.

Поряд з цим, повний перелік документів, що підтверджують громадянство України складають:

1) паспорт громадянина України;

2) свідоцтво про належність до громадянства України;

3) паспорт громадян України для виїзду за кордон;

4) тимчасове посвідчення громадян України;

5) проїзний документ дитини;

6) дипломатичний паспорт;

7) службовий паспорт;

8) посвідчення особи моряка;

9) посвідчення члена екіпажу;

10) посвідчення особи на повернення в Україну.

Усі ці документи є своєрідними "дітьми" паспортної системи України, яка потребує деяких організаційно-правових заходів, спрямованих на те, щоб бути засобом здійснення політики правової демократичної держави, яка б забезпечувала права та інтереси громадян. Тому, було сформовано світові стандарти та права людини, завдання паспортної системи, визначено її роль та значення в умовах створення суверенної демократичної держави, встановлено обов'язкові реквізити перелічених паспортів, створено спеціальні засоби захисту їх від підроблення.

Розглядаючи поняття "паспорт" слід звернутися до історії, оскільки в ході розвитку суспільства це поняття мало різне тлумачення. Професор І.Є. Андрієвський вперше визначив поняття "паспорт" як видане державою підданому, який виїздив за кордон, формальне посвідчення особистості у вигляді вардербуха, що їх видають німецькі держави виїжджаючим промисловцям, або у вигляді простого посвідчення про те, що продавець є підданим певної держави.

Паспорт у перекладі з французької означає: passe - прохід, і port - гавань, "passeport" - дозвіл на відплиття. Ще здавна, паспорт був як "одно изъ средствъ для наблюденія за подозрительными лицами, въ видахъ охраны государственной безопасности".

У словнику Володимира Даля видання 1956 року паспорт розглядається як "видъ, свидетельство, листъ или письмо для проходу, проезду или проживанья". У ті часи літературною мовою цей документ звучав як "паспортъ" або "пасаж", а розмовною - пашпортъ та пачпортъ. Наприклад, "Пашпортникъ, ниж. бумажникъ на піе". По паспорту - со двора, а по деньгамъ - домой пора! Паспорты въ рукахъ, билеты в кулакахъ (о своевольстве).

У Радянських енциклопедіях "паспорт" тлумачиться дещо по-різному. Так, Велика Радянська енциклопедія (1975 р.) визначає паспорт як документ, що посвідчує особу громадян СРСР у віці від 16 років і старше в місцевостях, де введена паспортна система. Українська Радянська енциклопедія (1982 р.) трактує паспорт як основний документ, що посвідчує особу СРСР. Ці поняття конкретизовані у вище зазначених літературних джерелах, які точніше визначають цей документ, ніж Юридична енциклопедія (2002 р.), Великий тлумачний словник сучасної української мови (2002 р.), Новий тлумачний словник української мови (2003 р.), де під паспортом розуміють офіційний документ, що посвідчує особу власника та підтверджує його громадянство.

Паспорт - це основний загальногромадянський офіційний документ, виданий спеціально уповноваженим на те державним органом, який посвідчує особу власника, його правове положення, соціально-біологічні властивості та визначає його приналежність певної держави.

Не лише паспорт, але й усі існуючі в державі документи, що підтверджують громадянство України, мають не аби яке значення для народу, його статусу та міжнародного визнання. Так, перелічені в ст. 5 Закону України "Про громадянство" документи віднесені до документів суворого обліку та звітності.

Свідоцтво про належність до громадянства України, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. № 491 "Про затвердження Правил оформлення і видачі службою громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб свідоцтва про належність до громадянства України" підтверджує громадянство України особи до 16 років. Свідоцтво оформлюється дітям у віці до семи років, на строк до трьох років та дітям старше семи років, до досягнення шістнадцяти років. Такий документ підтверджує належність до громадянства України на території нашої держави, а також громадян України, які постійно проживають за кордоном.

Така категорія документів, як: паспорт громадян України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт та посвідчення моряка, є документами, що дають право на виїзд з України в усі держави світу, в'їзд в Україну та посвідчують особу громадян України під час перебування за її межами. Ці документи виготовляються і оформлюються відповідно до положень Президента України на підставі рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО, Дос. № 9303). Вони є власністю України i потребують відповідного захисту від підроблення.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 636 "Про порядок заповнення машинозчитувальної зони паспортних та візових документів", усі перелічені вище документи виготовляються з обов'язковим заповненням їх машинозчитувальної зони. Іншими словами, це занесення до них відомостей про особу (прізвище, ім'я по батькові, громадянство, дату народження, стать та ідентифікаційний номер) та даних про документ (тип і номер документу, термін дії та код держави, що видала документ тощо). Поряд з цим, державним комітетом по стандартизації, метрології та сертифікації, за погодженим з Міжвідомчою комісією з координації проведення паспортизації громадян, затверджено державний стандарт на набори алфавітно-цифрових знаків для оптичного розпізнавання відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 1073/II.

Паспорт громадян України для виїзду за кордон, затверджений Указом Президента України від 28.10.1993 р. № 491 Про затвердження Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон та проїзний документ дитини. Він є документом, що посвідчує особу громадян нашої держави під час перетинання кордону України та перебування за кордоном. Важливість такого документа полягає у можливості громадян України пересуватися за її межами, пізнавати культуру інших народів, обмінюватися досвідом тощо.

На сьогодні, Указом Президента України від 10.12.04 р. № 1465 було внесено зміни до наведеного вище Положення, відповідно до яких паспорт громадян України для виїзду за кордон було дещо змінено і випуск бланків зразка 1993 року припинено. Такі зміни пов'язані, насамперед, із визначеним Україною курсом на євроінтеграцію, де давно запроваджено біометричну ідентифікацію власників закордонних паспортів. Тепер паспорт громадянина України для виїзду за кордон нового зразка відповідає сучасним міжнародним стандартам. Згідно технічного опису, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 р. № 858 він має двадцять п'ять ступенів захисту.

Посвідчення особи моряка, регулюється Положенням про посвідчення особи моряка, затвердженим Указом Президента України від

05.06.1993 р. № 194/9. Посвідчення видається громадянам України, які займають будь-яку посаду на борту судна (крім військового), зареєстрованого на території України чи інших держав (учасниць Конвенції 1958 р. про посвідчення особи моряків) і використовується для морського плавання, як на території України, так і за її межами. Виїзд і в'їзд в Україну за таким посвідченням дозволяється лише в разі індивідуального прямування особи на своє судно чи переходу на інше. За кордоном особи із посвідченням моряка користуються захистом України. Таке посвідчення може видаватися моряку іншої держави у випадку, коли він несе службу на борту судна, зареєстрованого на території України, або якщо він зареєстрований в українській службі зайнятості.

Особливий статус у нашій державі мають службовий та дипломатичний паспорти України. Відповідно до Положень про дипломатичний і службовий паспорти України, затверджених Указом Президента України від 27 жовтня 1992 р. № 515, такі паспорти є документами, що дають право на виїзд з України в усі держави світу, в'їзд в Україну та посвідчують особу громадян України під час перебування за її межами. Вони оформляються консульською службою Міністерства закордонних справ України на строк до п'яти років, без справляння державного мита і консульського збору.

У наведених вище положеннях визначено коло осіб, яким видаються дипломатичний та службовий паспорти, їх можна класифікувати на такі групи:

1. особи, які перебувають на відповідних посадах: Президент України; Прем'єр-міністр України, Голова Верховної Ради України, Перший заступник та заступник Голови Верховної Ради України, Міністр закордонних справ України, Міністр зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, а також подружжя цих осіб;

2. особи, які виїжджають у службове відрядження за кордон: народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, Голова Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, Голова Вищого арбітражного Суду України, Генеральний прокурор України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, Голова Служби Безпеки України, Голова Державної митної служби України, Голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Голова Національного банку України, Голова Адміністрації Президента України, Перший помічник Президента України, дипломатичні працівники, дипломатичні кур'єри України, члени державних делегацій та делегацій Кабінету Міністрів України на міжнародних конференціях і переговорах (якщо видача паспортів передбачена актами Президента України або Кабінету Міністрів України);

3. подружжя державних службовців, які перебувають на дипломатичній службі за кордоном і мають дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України, Надзвичайного і Повноважного Посланника України першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника України другого класу.

4. члени родини дипломатичних працівників, які проходять службу за кордоном: дружини (чоловіки), неповнолітні діти тощо;

5. особи, які не зазначені у вищевказаному Положенні, за письмовим розпорядженням Міністра закордонних справ України із дозволу Президента України.

Тимчасове посвідчення громадянина України затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1111 "Про затвердження Правил оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України". Цей документ посвідчує особу і підтверджує її належність до громадянства України, видається на один місяць особам, які досягли 16-річного віку, набули громадянства України та зобов'язалися припинити іноземне громадянство протягом одного року з моменту набуття.

Посвідчення члена екіпажу затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1346 "Про затвердження Положення про посвідчення члена екіпажу", є документом, що підтверджує громадянство України і видається громадянинові України, який є членом екіпажу повітряного судна, зареєстрованого в Україні відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, для використання його під час виконання міжнародних польотів. За таким посвідченням член екіпажу може також здійснити виїзд з України та в'їзд в індивідуальному порядку, в разі прямування до місця перебування повітряного судна або за наявності документів про закордонне відрядження.

Посвідчення особи на повернення в Україну затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1079 "Про затвердження Положення про посвідчення особи на повернення в Україну". Цей документ підтверджує громадянство України і дає право на в'їзд в Україну. Посвідчення оформляється і видається дипломатичними представництвами та консульськими установами України в інших державах у разі втрати особою документів, що дають право на виїзд з України та посвідчують особу під час перебування за її межами.

Основою паспортної системи нашої держави є паспорт громадянина України (паспорт), основний документ, що посвідчує особу його власника і підтверджує громадянство України. Наявність паспорта створює умови для реалізації правового статусу громадян України, здійснення ними конституційних прав і обов'язків. Паспорт - це офіційний юридичний документ, який видається органами внутрішніх справ, та містить у собі демографічні дані громадянина як суб'єкта права.

Паспорт має широке соціальне і правове значення, оскільки в ньому зазначаються найбільш повні відомості про особу власника і відношення до громадянства України. Цей документ забезпечує громадянину реалізацію своєї правоздатності - право на працю, відпочинок, освіту, охорону здоров'я тощо. Іншими словами, наявність паспорта уможливлює громадянину забезпечити особисті, майнові, трудові, соціальні та політичні права.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року "Про затвердження положень про паспорт громадян України та свідоцтво про народження", паспорт дозволяє реалізувати громадянину України свою правоздатність у сфері цивільно-правових відносин. Це один із найважливіших документів суворого обліку та звітності, відсутність якого тягне за собою кримінальне покарання, відмову в прописці, реєстрації шлюбу, блокування дій щодо купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна, а також виникають інші негативні правові наслідки.

Право громадян на отримання паспорта базується на нормах об'єктивного права. Наприклад, подання заяви на видачу паспорта породжує правовідносини між заявником і органами внутрішніх справ, житлово-комунальними закладами. У цьому випадку заявник застосовує норму об'єктивного права відносно органів внутрішніх справ, оскільки вони мають розглянути таку заяву відповідно до Положення про паспорт громадян України.

Паспорт є засобом забезпечення зв'язку з місцем проживання шляхом прописки або виписки. Так, відповідно до ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання, громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані зареєструвати місце проживання.

Завдяки такій реєстрації здійснюється ідентифікація осіб, облік та документування громадян за місцем їх фактичного проживання, надаються відповіді на запити правоохоронних органів, чим значно полегшується розшук осіб, які переховуються від органів суду та слідства.

Створення державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування (ГОЦ ДІС) підвищує захист паспортів від злочинних посягань, покращує організацію системи обліку і статистики населення на всій території держави, контроль за демографічними змінами, станом трудових ресурсів, здійснює значний вплив на зміцнення законності в діяльності правоохоронних органів.

Окрім відмітки про прописку, в паспортах зазначаються не менш значущі відомості, такі як: 1) про реєстрацію/розірвання шлюбу, що забезпечує здійснення подружжям своїх прав і обов'язків; 2) про наявність неповнолітніх дітей, що дає право громадянам на пільги щодо податків, грошову допомогу багатодітним матерям; 3) про групу крові та резус фактор, які у невідкладних випадках можуть врятувати життя людині; 4) відношення до військової служби тощо.

Значну допомогу у розкритті та розслідуванні злочинів здійснюють працівники ЖЕКів та паспортної служби, оскільки вони першими отримують в руки паспорти та інші документи, які надає їм особа, і від їх уміння виявити підроблення залежить ефективна робота працівників міліції.

Крім того, ефективно здійснюється обмін інформацією Міністерства праці та соціальної політики (Мінпраці) із Держприкордонслужбою щодо осіб, які в період одержання державних соціальних чи страхових виплат перетинали державний кордон або перебували за межами країни. Тобто, МВС України, згідно з інформацією, отриманою посадовими особами ГОЦ ДІС або з картотек, що ведуться територіальними органами та підрозділами служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, надає інформацію Мінпраці та підтверджує належність паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон особі, яка перетинала державний кордон України.

Підсумовуючи наведене, виділимо значення паспорта громадянина України серед усього масиву інших документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а саме:

1) політичне значення - як відомо, паспорт є документом, який визначає належність особи до громадянства України. В свою чергу, останнє пов'язане з правами і обов'язками громадян перед державою, і навпаки.

Відповідно до Конституції України громадяни користуються такими політичними правами і демократичними свободами: свобода слова, друку, проведення демонстрацій, мітингів, виборче право тощо. Поряд з правами, є й обов'язки: дотримуватися законів, служити в Збройних Силах, захищати Вітчизну, шанувати її державну символіку, не заподіювати шкоду природі, сплачувати податки тощо.

Ведення підрахунків кількості проживаючих осіб на території нашої держави за допомогою паспортної реєстрації уможливлює вирішити безліч складних питань з розвитку освіти, комунального господарства, медичного, культурного обслуговування і забезпечення товарами народного вжитку. Завдяки послугам адресно-довідкової служби здійснюється встановлення особистих або ділових зв'язків, допомога розшуку зниклих осіб тощо.

2) правове значення - наявність паспорта уможливлює громадянам втілити в життя особисті, майнові, трудові, соціальні та політичні права. Паспорт необхідний при працевлаштуванні, вступі до навчальних закладів, одруженні, отриманні поштової кореспонденції, оформленні путівок тощо. Загалом, паспортна система як правовий інститут впорядковує відносини між людьми в суспільстві, полегшує взаємовідносини з органами державної влади, а також є гарантією захисту інтересів особистості.

3) практичне - паспортна система слугує засобом зміцнення законності та правопорядку в державі, сприяє охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю, забезпечує розшук осіб, які переховуються від органів суду та слідства. Завдяки паспорту, в найкоротший строк можна пересвідчитися в особі злочинця, і у випадку необхідності застосувати до нього передбачені законом заходи. Перевірка паспорта працівниками міліції та іншими посадовими особами запобігає вчиненню таких злочинів, як: реєстрація фіктивних фірм, продаж чужого нерухомого майна, отримання кредиту за підробленим паспортом, здачу в ломбард і комісійні магазини речей, отриманих злочинним шляхом, отримання чужих поштових переказів і заощаджень в касах їх видачі та низку інших злочинів і правопорушень.

Як бачимо, паспорт громадян України відіграє важливе значення у боротьбі зі злочинністю, забезпечує виконання законності в нашій державі, слугує засобом ліквідації злочинності та усунення причин її виникнення. Цей документ є основним документом нашої держави, оскільки видається кожному громадянину по досягненні шістнадцяти років, він є найбільш поширеним серед усієї групи документів, що підтверджують громадянство України. Виходячи з цього, паспорт громадянина України має бути захищений від підроблення найкраще, а ми спостерігаємо зовсім інше - паспорт найбільшої важливості найменше захищений від підроблення.