Техніко-криміналістичне дослідження підробленого паспорта громадянина України - Патик Л.Л. - Глава 4. Характеристика спеціальних засобів захисту паспорта громадянина України від підроблення

Паспорт громадянина України є основним документом в Україні, на який покладено низку соціальних, правових та охоронних функцій. У зв'язку з тим, що паспорт фігурує майже у всіх сферах людської діяльності, він стає об'єктом злочинних посягань. Тому, з метою уникнення останніх, паспорт наділений спеціальними засобами захисту від підроблення.

Уся сукупність документів зі спеціальними засобами захисту, не дивлячись на різне призначення, має однакову систему захисту від підроблення, наприклад, складні малюнки як фон для нанесення основної інформації, приховані зображення, такі як водяні знаки, кольорові волокна, УФ захист та багато інших. Це уможливлює виготовляти такі документи у великій кількості, що факт значно полегшує їх підроблення.

Захист документів від підроблення - це технічні засоби та організаційні заходи, що застосовуються для попередження підроблення документів або направлені на їх швидке виявлення. Для прикладу, у паспортах частковому підробленню перешкоджатиме захисна сітка жовто-голубого кольору, на якій одразу буде помітно підчищення або травлення.

Загальновідомо, що держава захищає документи за допомогою правових норм, що регулюють їх виготовлення, оформлення, видачу, зберігання, обмін, знищення тощо, а також покарання у разі їх порушення. Тому можна виділити такі заходи захисту паспорта від підроблення:

1. правові (норми законів і кодексів, які регулюють загальні положення функціонування паспорта), наприклад, постанова Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ "Про затвердження положень про паспорт громадян України та свідоцтво про народження", постанова КМ України від 15 березня 2006 р. № 327 "Про створення Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування", наказ МВС України від 20 серпня 2002 р. № 830 "Про затвердження Положення про Державний центр виготовлення паспортних документів", Кримінальний кодекс України (ст.ст. 357, 358, 366) тощо;

2. організаційні (правила, інструкції, розпорядження, накази тощо, які визначають порядок і організацію виготовлення, складання, видачу, обігу та збереження паспортів), наприклад, наказ МВС України від 15 червня 2006 р. № 600 "Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадян України" , наказ Міністерства фінансів України від 25 листопада 1993 р. № 98 "Про затвердження Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку" тощо;

Під спеціальними засобами захисту паспорта слід розуміти сукупність засобів, які перешкоджають несанкціонованому втручанню у документ на стадіях його виготовлення, оформлення, експлуатації та знищення. Вони призначені унеможливлювати та попереджувати як повне, так і часткове його підроблення, а в разі несанкціонованого його виготовлення - направлені на швидке виявлення.

Виходячи з теоретичних положень та практичної діяльності, виділяємо такі етапи функціонування паспорта: 1) виготовлення паспортної книжечки; 2) перебування у паспортному столі для оформлення та видачі; 3) експлуатація його власником.

Відповідно до наведених етапів класифікуємо спеціальні засоби захисту, якими наділений паспорт:

1. залежно від стадії функціонування паспорта:

а - на стадії виготовлення паспортної книжечки;

б - на стадії оформлення та видачі паспорта;

в - під час експлуатації паспорта його власником;

2. залежно від виду підроблення:

а - від повного - здійснюється на стадії виготовлення паспортної книжечки;

б - від часткового - забезпечується на стадії оформлення та експлуатації паспорта;

3. за захистом на стадії виготовлення паспортної книжечки:

а - спеціальний матеріал для виготовлення обкладинки паспорта;

б - спеціальний папір для виготовлення бланків;

в - введення в структуру паперу прихованих елементів;

г - нанесення зображення та типографського шрифту на папір;

д - кріплення паспортної книжечки;

4. за захистом на стадії оформлення та видачі паспорта:

а - спосіб внесення даних про власника паспорта;

б - мова внесення даних про власника паспорта;

в - вклеювання фотокартки власника паспорта;

г - засвідчення внесених даних підписами та відбитками печаток;

5. за захистом під час експлуатації паспорта власником:

а - внесення відміток на сторінки з сьомої по дев'яту;

б - внесення відміток на сторінки з десятої по шістнадцяту;

6. за захисними властивостями паспорта: а - під час виготовлення бланків;

б - під час обробки готової продукції;

в - при персоналізації паспорта;

7. за ступенем виявлення:

а - видимі неозброєним оком (назва документа, розміри, фотокартка, способи внесення змін, печатки);

б - видимі у результаті використання науково-технічних засобів (УФ захист, ознаки часткового підроблення);

в - із застосуванням спеціальних знань (вид друку, спосіб внесення змін).

Розглянемо кожен критерій класифікації спеціальних засобів захисту паспорта від підроблення.