Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Право на повторний шлюб

Право на повторний шлюб виникає в особи після припинення попереднього шлюбу. Для того, щоб повторний шлюб було зареєстровано, особа має пред'явити свідоцтво про смерть свого чоловіка чи своєї дружини136 або свідоцтво про розірвання шлюбу.

Скільки разів можна одружуватися? Кількісних обмежень шлюбу не було в жодному українському правовому акті.

"Вільно всякому женитися стільки раз, скільки забажає, поки без дружини бути не може або не захоче, хоча би і три чи чотири дружини його померли; рівно і дружина після смерті чоловіків своїх вільна вийти за іншого, і як з першим, так і з останнім дітей родить" - записано у §8 Глави V Кодексу 1807 р.

Право людини на свободу, проголошене у ст. 29 Конституції України, і надалі виключає можливість лімітування кількості шлюбів, у яких упродовж свого життя може перебувати особа.

Право на шлюб с іноземцями

У давнину шлюби русинок (українок), русинів з іноземцями були непоодиноким явищем.

Унікальним явищем української історії є русько-половецькі шлюби. Перша фіксована згадка про такі шлюби датована 1068 роком. З половчанками були одружені син Ярослава Мудрого Всеволод, його онук Олег Святославович, правнуки Ізяслав Давидович та Всеволод Ольгович. Володимир Мономах, сам маючи дружину - половчанку, одружив на половчанках двох синів. За половецьких князів виходили заміж і руські князівни та княгині139.

Старша дочка князя Ярослава Мудрого Єлизавета вийшла заміж за короля Норвегії Гарольда, а молодша Анастасія - за короля Угорщини Андрія140. Вона стала королевою і регенткою Угорщини, де її перейменували на Агмунду.

"Королева Єлисавета була не лише кохаючою, вірною дружиною, ніжною матір'ю, але відзначалася відвагою і енергією лицаря. Була дорадницею мужа, і він ніколи не рішав важливих державних справ без її поради"141. Наймолодша дочка князя Ярослава Мудрого Анна була одружена з Генріхом І, стала королевою і регенткою Франції.

Старший брат Анни був одружений з дочкою Гарольда, останнього короля Англії. Ще один брат оженився з графинею фон Штадт, сестрою Бурхарда, пануючого епіскопа Тревірського142. Внучка Ярослава Мудрого Євпраксія під іменем Адельгейда стала дружиною німецького імператора Генріха IV.

Політичним задумам Богдана Хмельницького відповідав шлюб його сина Тимоша з дочкою молдавського господаря.

За італійця вийшла заміж славетна українська співачка Соломія Крушельницька. Дружиною видатного балетмейстера українця Жоржа Лифаря була французька графиня.

У Кодексі 1926 р. шлюби радянських громадян з іноземцями заборонені не були, але про кожен факт реєстрації такого шлюбу орган ЗАГС мав повідомити НКВД.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 лютого 1947 р. громадянам СРСР було заборонено вступати у шлюби з іноземцями.

"Ця заборона, - писав В. І. Бошко, - слугуючи меті захисту інтересів радянських громадян і особливо жінок, необхідна в умовах ворожого капіталістичного оточення". А. Я. Вишинський (тодішній міністр закордонних справ СРСР) пояснював заборону шлюбів з іноземцями тим, що у деяких країнах щодо радянських громадян створена ворожа атмосфера і несприятлива обстановка для їхнього проживання за кордоном.

Істинні причини заборони шлюбів з іноземними громадянами, у тому числі і з тими, хто проживав у СРСР, насправді були іншими, хоча нещасливих шлюбів з іноземцями, як і між громадянами СРСР, було чимало. Відлунням цієї заборони є драма "Варшавська мелодія", у якій головна героїня, полька, не могла одружитися з громадянином СРСР, з яким познайомилася під час війни.

Не одна людська доля була поламана цим Указом.

Стаття 112-1 Кодексу 1926 р. була скасована Указом Президії Верховної Ради УРСР від 8 березня 1954 р., отже шлюби з іноземцями були дозволені, хоча і з застереженням: для їх реєстрації мав бути дозвіл обласного відділу ЗАГСу.

"Шлюб радянських громадян з іноземцями укладається на загальних підставах", - так було визначено у ст. 51 Основ законодавства про шлюб та сім'ю. її зміст був продубльований у ст. 195 Кодексу 1969 р. Цим було здійснено важливий крок на шляху демократизації радянського законодавства.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про міжнародне приватне право", форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянами України та іноземцями або особами без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначається правом України. Це означає, що шлюб, наприклад, громадянки України з громадянином Франції буде зареєстрований в Україні без будь-яких особливих обмежень чи застережень, за тими ж правилами, що встановлені для шлюбів громадян України між собою.

Шлюб з іноземцем породжує низку проблем (мовних, релігійних, побутових, звичаєвих), які подружжя не завжди можуть подолати. "Я люблю, коханий, Київ і Варшаву,

Але Батьківщина в кожного своя", - так підсумувала свій шлюб із іноземцем Ліна Костенко.