Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Загальні правові наслідки

Право на позов про визнання шлюбу недійсним має низка осіб, зокрема дружина чи чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, піклувальник, опікун. Батьки можуть бути позивачами лише у випадках, коли шлюб було зареєстровано з сином чи дочкою до досягнення ними шлюбного віку.

Смерть особи, яка подала позов про розірвання шлюбу, не є підставою для закриття провадження у справі. До участі у справі як позивач може вступити спадкоємець первісного позивача. Таке процесуальне правонаступництво у цій справі обумовлене матеріально-правовим правонаступництвом, оскільки визнання шлюбу недійсним може вплинути на обсяг майнових прав того, хто прийняв спадщину.

Право на пред'явлення позову про визнання шлюбу недійсним надано прокурору, а також органові опіки та піклування.

Чи може заінтересована особа подати позов про визнання шлюбу недійсним після смерті обох із подружжя?

За Цивільним кодексом Грузії, визнання шлюбу недійсним після смерті дружини і чоловіка вважається недопустимим.

У Сімейному кодексі України такої заборони немає. Це значить, що смерть обох (одночасна чи неодночасна) не є перешкодою ні для констатації нікчемності шлюбу, ні для визнання його недійсним за рішенням суду.

Правові наслідки недійсності шлюбу

Недійсність шлюбу - це його анулювання. "Визнання шлюбу недійсним означає знищення самої підстави, з якою закон пов'язує виникнення подружніх прав та обов'язків". Саме тому шлюб вважається недійсним з моменту його державної реєстрації.

За допомогою цього правила конкретизується загальнотеоретичний догмат: вчинення особою правопорушення не може створити для неї вигідних, бажаних правових наслідків. Однак порушення законів шлюбу не завжди виявляються на другий день після його реєстрації. А це призводить до того, що ті блага, які одержала від шлюбу винна особа, не завжди можуть бути виявлені і невідкладно анульовані. Якщо вони (ці блага) уже реалізовані, поворот до первісного стану (реституція) не завжди є можливим.

Загальні правові наслідки

Загальні правові наслідки недійсності шлюбу визначені у ст. 45 СК. Вони стосуються, насамперед, подальшого правового режиму майна, придбаного у недійсному шлюбі. Це майно стає об'єктом права спільної часткової власності: частки кожного із псевдоподружжя не вважаються рівними. У разі спору ці частки визначатимуться відповідно до міри вкладеної праці та коштів, а це довести не завжди просто.

Недійсність шлюбу анулює право на аліменти. У частині 3 ст. 45 вперше законодавчо визнана незаконність одержання особою аліментів, які надавалися їй до виявлення нікчемності шлюбу чи визнання його недійсним. Все те, що було одержане як аліменти протягом не більше трьох років, вважається "безпідставним збагаченням", тобто придбаним без достатньої правової підстави, незалежно від того, чи було воно сплачено добровільно, чи за рішенням суду.

Це означає, що квазіаліментні правовідносини перетворюються у правовідносини цивільні, пов'язані із заволодінням майном без достатньої правової підстави. Тому все те, що було одержано незаконно як аліменти, підлягає поверненню.

Нерідко реєстрація шлюбу з недієздатним здійснювалася з метою заволодіння його житлом. Проте можливість виселення винної особи, зокрема тієї, що поселилась у помешкання недієздатного після реєстрації недійсного шлюбу, тривалий час була предметом наукової дискусії. Не мала чіткої позиції й судова практика, оскільки така підстава для виселення не була передбачена Житловим кодексом України.

Недійсний шлюб не може бути правовою підставою для виникнення у винної особи права на проживання в помешканні, а тому вона, відповідно до ст. 45 СК, може бути виселена на вимогу того, кому це помешкання належить.

У зв'язку з недійсністю шлюбу втрачається й формальна правова підстава для зміни прізвища. Механізм повернення особи до свого дошлюбного прізвища має бути встановлений окремим законом.

Недійсність шлюбу не спростовує презумпції батьківства щодо дитини, зачатої і (або) народженої у цьому шлюбі. Тому чоловік, який перебував у недійсному шлюбі, вважається таким, що записаний батьком правомірно, навіть тоді, коли дитина народилася після анулювання актового запису про шлюб, але не пізніше десяти місяців від цього моменту. Отже, недійсність шлюбу не є перешкодою для запису чоловіка батьком дитини.

Незважаючи на недійсність шлюбу, мати і батько володіють тими самими правами та обов'язками щодо дитини, як і інші батьки, а дитина (дочка, син) - тими ж, як і інші діти, правами та обов'язками щодо своїх батьків.