34.1. Договір позики (ст. 1046 ЦК)
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками (тобто ті які мають ознаки, властиві речам даного роду, та вимірюються числом, вагою, мірою, наприклад, бензин, зерно, цукор), а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду та такої самої якості.
Договір позики - це один із небагатьох реальних (оскільки вважається укладеним у момент передачі грошей чи речей, які визначені родовими ознаками) та односторонніх договорів (позикодавець має право, позичальник - лише обов'язок).
Форма договору позики залежить від суб'єктного складу та суми грошей чи вартості речей, які надаються. Якщо позикодавцем виступає юридична особа договір повинен укладатися у письмовій формі. В інших випадках письмова форма договору позики є обов'язковою, якщо його сума перевищує не менш як у десять разів установлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (на 1 травня 2008 р. - 17 гривень).
Інколи у житті позикодавцю не завжди "зручно" дотримуватися передбаченої законом письмової форми договору. Гроші може позичати родич, сусід, начальник, близький приятель, кохана дівчина. Але необхідно пам'ятати, що при порушенні форми договору сторони позбавлені права посилатися на свідчення свідків на підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Тобто, якщо позичальник "забуде" про борг чи помре, а письмові докази укладення договору відсутні, позикодавець позбавлений права посилатися на свідків і тому навряд чи зможе довести в суді, що в нього дійсно взяли гроші у борг.
Договір позики за загальним правилом є відплатним (тобто, позикодавець має право на отримання від позичальника відсотків за користування грошима), якщо інше не встановлено законом чи договором. Якщо розмір відсотків договором не визначений, вони визначаються на рівні облікової ставки Національного банку України.
Водночас законодавець передбачає випадки, коли договір позики вважається безвідсотковим:
1) коли він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності;
2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками. Позичальник повинен повернути гроші в обумовлений строк.
Якщо договором строк повернення не встановлено або визначений моментом пред'явлення вимоги, то позику необхідно повернути протягом тридцяти днів від дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо інше не передбачене договором.
У разі коли позичальник своєчасно не поверне грошову позику, він зобов'язаний сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Якщо боржник виявиться недобросовісним, то позовна заява може набути такого вигляду:
До Червоноградського міськсуду Позивач М'ячиков Микола Сергійович, який проживає за адресою: вул. Костьольна, 3, м. Червоноград. o Відповідач Ромашов Михайло Васильович, який проживає за адресою: вул. Освіти, 24, кв. 24, м. Червоноград
Позовна заява про повернення боргу
1 вересня 2007 р. відповідач Ромашов Михайло Васильович взяв у мене в борг 1 000 (одну тисячу) гривень і зобов'язався повернути їх до 1 жовтня 2007р., про що дав відповідну розписку. У зазначений строк відповідач борг не повернув. Мої неодноразові нагадування про добро вільне повернення грошей розуміння у нього не знаходять. Від зустрічі зі мною боржник ухиляється.
Відповідно до статей 626,1049,1050 ЦК України
Прошу:
1. Стягнути з відповідача Ромашова Михайла Васильовича на мою користь суму боргу з установленим індексом Інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми та видатки, пов'язані із сплатою державного мита.
01.04.2008 Підпис М'ячикова М.С.
34.3. Договір факторингу (статті 1077-1086 ЦК)
34.4. Ліцензійний договір (ст.1109 ЦК)
34.5. Договір комерційної концесії (ст. 1115 ЦК)
РОЗДІЛ VI. НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Глава 35. Зобов'язання з односторонніх дій
35.1. Публічна обіцянка винагороди (статті 1144 - 1149 ЦК)
35.2. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу (статті 1150-1157 ЦК)
35.3. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без доручення
35.4. Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи (статті 1161-1162 ЦК)