Українське цивільне право - Заіка Ю.О. - 35.5. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи (статті 1163-1165 ЦК)

Здебільшого підставою виникнення зобов'язання є саме правомірні дії - свідоме укладення договорів та інших правочинів, проте зобов'язання можуть виникати й у зв'язку із вчиненням дій неправомірних - наприклад, заподіяння шкоди (делікту).

Обов'язковою умовою виникнення деліктних зобов'язань є протиправне, винне заподіяння шкоди, оскільки за відсутності шкоди немає чого відшкодовувати. Водночас, у юридичній літературі давно і справедливо підкреслювалося, що відповідальності необхідно перенести зі шкідливого результату на більш ранній ступінь, коли протиправне діяння лише створює можливість заподіяння шкоди або коли сама діяльність має небезпечні властивості.

Ідея відповідальності не лише за заподіяну шкоду, а навіть за створення небезпеки завдання такої шкоди була реалізована ще у римському приватному праві. Так, за преторським едиктом встановлювалася відповідальність за створення небезпеки для перехожих: якщо на даху чи на карнизі, що виступав над місцем, де ходять люди, вивішувався чи встановлювався будь-який предмет, падіння якого могло заподіяти шкоду, то власник будинку сплачував певний штраф.

У гл. 81 ЦК України дістав закріплення інститут, раніше невідомий вітчизняному законодавцю - інститут відповідальності за створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної або юридичної особи.

Головне завдання цього інституту - попередити настання шкідливих наслідків, які можуть настати у зв'язку 3 обставинами, що виникли.

Вимоги щодо усунення небезпеки, яка загрожує, є одним із засобів захисту цивільних прав. Тобто у даному випадку особа вимагає не відшкодування заподіяної шкоди, а, насамперед, припинення дій, внаслідок яких ця шкода може бути завдана.

Особа, яка вважає, що їй загрожує небезпека, може звернутися як до особи, винної у створенні загрози, так і відразу до суду.

Умовами для такого звернення є:

1) наявність реальної загрози для життя, здоров'я або майна.

Ця небезпека може полягати:

- у проведенні будівельних робіт без належного дозволу і кваліфікації (наприклад, перебудування квартири чи будинку, прибудова тамбуру). Так, в одній із київських газет опублікували фотографію мансарди, яку самовільно побудував мешканець п'ятого поверху типового п'ятиповерхового будинку, внаслідок чого у фундаменті з'явилася тріщина;

- у виконанні робіт, пов'язаних із забезпеченням тепло- водо-газо- електропостачання без відповідного дозволу і кваліфікації;

- в утриманні диких тварин (ведмідь, рись, вовк), плазунів (гадюк, пітонів тощо), службових собак та собак бійцівських порід у домашніх умовах без відповідного дозволу;

- в утриманні в квартирі (на балконі) свійських тварин чи птахів (поросят, кролів, курей, гусей та ін.) з порушенням встановлених правил;

- у здійсненні підприємницької діяльності або виконанні небезпечних робіт (випуск, реалізація неякісної чи шкідливої або небезпечної продукції);

- у порушенні правил експлуатації джерел підвищеної небезпеки (літаків, пароплавів, місцевого транспорту, залізничного транспорту, різного роду "Лунапарків", "Аквапарків" тощо), що може спричинити аварії та катастрофи;

- у наданні медичних, ветеринарних, охоронних, транспортних та інших послуг з порушення встановленого законом порядку або використання матеріалів чи засобів без відповідних сертифікатів якості, відповідності та придатності (ліків, спецзасобів тощо);

- у наявності обставин, які можуть зумовити настання техногенних катастроф (зсуви на схилах, прорив дамби, провалля дороги, руйнування мосту тощо);

- у різного роду екологічних небезпеках (наприклад, забруднення атмосферного повітря, водної поверхні, ґрунтів, виникнення загрози для флори та фауни, загрози радіоактивного забруднення) тощо.

2) небезпека повинна бути реальною, тобто існувати не лише в уяві особи.

Доказами такої загрози може бути невідповідність діяльності (чи бездіяльності) до існуючих стандартів, норм, правил чи інших критеріїв, встановлених екологічним, земельним, трудовим, житловим, будівельним законодавством, які визначають безпечні умови експлуатації, збереження, застосування тих чи інших об'єктів матеріального світу, форм енергії, порядку реалізації наданих законодавством прав та ін.

У разі не усунення загрози життю, здоров'ю, майну зацікавлена особа має право вимагати:

- вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози;

- заборони діяльності, яка створює загрозу;

- а при настанні шкоди (упущеної вигоди, моральної шкоди) вимагати її відшкодування.

Якщо особі буде відмовлено у задоволенні її вимог щодо припинення діяльності, яка, на її думку, може створювати загрозу життю, здоров'ю чи майну, це не позбавляє її права надалі вимагати відшкодування завданої шкоди.