36.1. Поняття зобов'язань із заподіяння шкоди
Зобов'язання із заподіяння шкоди (інколи їх називають "зобов'язання із правопорушення* або "деліктними зобов'язаннями") - є найпоширенішим видом не договірних зобов'язань.
Зобов'язання із заподіяння шкоди - це зобов'язання, які виникають унаслідок порушення майнових чи особистих немайнових прав абсолютного характеру і мета яких:
- забезпечити поновлення прав потерпілого за рахунок заподіювача шкоди або особи, відповідальної за шкоду.
Цивільне законодавство, охороняючи права та інтереси як фізичних, так і юридичних осіб, передбачає відшкодування шкоди, яка заподіяна як унаслідок невиконання договірних зобов'язань, так й у випадках, коли між сторонами договірні відносини відсутні взагалі.
Залежно від підстав виникнення зобов'язань щодо відшкодування шкоди вирізняють :договірну та недоговірну (деліктну) відповідальність.
Як договірна, так і недоговірна відповідальність мають спільні риси:
- спільна мета - поновити порушені права;
- мають майновий характер;
- реалізуються примусово силами юрисдикційних органів;
- виконують попереджувальну та виховну функції.
Водночас між договірною відповідальністю і не договірною (деліктною) існують певні відмінності:
1) договірна відповідальність настає тоді, коли сторони перебувають у відносних правовідносинах, недоговірна - в абсолютних;
2) договірна відповідальність покладається на порушника договору або на особу, яка за договором відповідає за порушника (поручитель, гарант), недоговірна - на порушника або на особу, яка за законом відповідає за порушника (батьки, опікуни, лікувальна установа) або взагалі на третю особу, в інтересах якої вчиняються дії (заподіяння шкоди у стані крайньої необхідності);
3) договірна - це додатковий обов'язок, який приєднується до невиконаного обов'язку (поставити продукцію і сплатити штраф), а недоговірна - це новий обов'язок замість невиконаного (заподіяв шкоду - відшкодуй);
4) договірна відповідальність передбачена як законом, так і договором, недоговірна - виключно законом;
5) договірна відповідальність виступає у вигляді відшкодування збитків, стягнення пені, штрафу, неустойки, а недоговірна - виключно у вигляді відшкодування збитків.
Окрім ЦК України, правовідносини щодо відшкодування шкоди регулюються й іншими нормативними актами, серед яких необхідно назвати закони України:
"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991; "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17.04.1991; "Про охорону праці" від 14.10.1992; "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994; "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999; "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18.01.2001; "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001; "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення" від 31.12.2001; "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду" від 23.06.2003;"Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 та інші.
Серед підзаконних нормативних актів слід вирізнити:
" Положення про застосування Закону України " Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затверджене наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04.03.1996 № 6/5/3/41; "Перелік професійних захворювань*, затверджений постановою КМ України від 08.11.2000 № 1662; "Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затверджений постановою КМ України від 25.08.2004 № 1112 та інші.
Роз'яснення законодавства щодо не договірної відповідальності дано в постановах Пленуму Верховного Суду України:
"Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1996 (із змінами на 25.05.2001); "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992 (із змінами на 24.10.2003); "Про практику застосування судами України законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів" від 02.07.2004 № 13 та в роз'ясненнях Вищого арбітражного (господарського) суду: "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" № 02-5/215 від 01.04.1994 (із змінами на 18.11.2003); "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди" від 29.02.1996 № 02- 5/95 (із змінами на 18.11.2003). Як договірна, так і не договірна відповідальність настає лише за наявності певних умов (підстав), передбачених законом. Такі загальні підстави встановлені у ст. 1166 ЦК, де сформульоване загальне правило, за яким відповідальність за заподіяння шкоди настає за наявності таких умов:
1) шкода;
2) протиправність поведінки заподіювана;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою;
4) вина заподіювана шкоди.
Сукупність цих умов і є підставою для покладання на особу цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди. Ці умови є загальними умовами для виникнення зобов'язань із заподіяння шкоди тому, що їх сукупність вимагається у всіх випадках, окрім тих, які спеціально передбачені у законі.
Із зобов'язаннями, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, ми, на жаль, досить часто зустрічаємося у житті.
Заява про відшкодування шкоди може мати такий вигляд:
До Печерського районного суду м. Києва Позивач: Лісович Василь Іванович, який проживає за адресою: Олексіївський узвіз, 13, кв. 1 м. Київ. відповідач: Турбін Олексій Васильович, який проживає за адресою: Олексіївський узвіз, 13, кв. 5 м. Київ Позовна заява про відшкодування шкоди Я є власником і користувачем квартири за адресою: м. Київ, Олексіївський узвіз, буд.13, кв.1.
22 квітня 2008 р. з вини відповідача, який проживає поверхом вище, була залита моя квартира (відповідач не закрив кран у ванній кімнаті).
Вина відповідача у скоєному встановлена актом обстеження квар тири комісією від 22 квітня 2008 р.
Внаслідок заливання квартири мені заподіяна матеріальна школа у сумі 870 гривень(вісімсот сімдесят), яка складається із вар тості ремонту телевізора "Рубин-102" (120 гривень), читки ковдри (60 гривень), а також відновного ремонту квартири, вартість якого (згідно зі складеним ЖКК кошторисом) становить 690 гривень,
У добровільному порядку відповідач відшкодувати заподіяну шкоду відмовляється. Відповідно до ст. 1166 ЦК України
Прошу:
1. Стягнути з Турбіна Олексія Васильовича на мою користь заподіяну заливанням квартири матеріальну шкоду в розмірі 870 (вісімсот сімдесят ) гривень та витрати, пов'язані зі сплатою державного мита.
36.3. Відповідальність за шкоду, завдану органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ст. 1173 ЦК)
36.4. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду (ст. 1176 ЦК)
36.5. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
36.6. Відповідальність за шкоду, завдану особами з пороками волі
36.1. Шкода, завдана малолітньою особою (до 14 років)
36.2. Неповнолітня особа (віком від 14 до 18 років)
36.3. Шкода, завдана недієздатною особою
36.4. Відшкодування шкоди, завданої особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними
36.7. Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності (ст. 1171 ЦК)