Фінансове право - Лучковська С.I. - 4. Склад фінансових правовідносин

Склад фінансових правовідносин розкривається через категорії, які складають сукупність елементів і характеризують: об'єкт, суб'єкт правовідносин, зміст правовідносин, підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин.

Об'єктом правовідносин є певне особисте або соціальне благо, для здобуття й використання якого встановлюються взаємні юридичні права та обов'язки суб'єктів.

Об'єктом фінансових правовідносин будуть в такому випадку фонди коштів держави й місцевого самоврядування (централізовані та децентралізовані). Ці фонди формуються, розподіляються й використовуються внаслідок реалізації суб'єктивних прав та юридичних обов'язків учасників фінансових правовідносин, і саме з приводу них між суб'єктами виникає правовий зв'язок. Враховуючи значення фінансової діяльності для функціонування держави в цілому, об'єкт фінансових правовідносин завжди пов'язаний з публічним Інтересом.

Суб'єкт фінансових правовідносин—це реальний учасник фінансових правовідносин.

Юридичний зміст фінансових правовідносин проявляється у двох аспектах. Можна говорити про юридичний зміст правовідносин, що являє собою сукупність суб'єктивних прав і юридичних обов'язків у галузі фінансової діяльності, а також про матеріальний зміст як конкретну поведінку суб'єктів фінансових правовідносин, спрямовану на здійснення цих прав і обов'язків.

Юридичний обов'язок:—це закріплена фінансово-правовими нормами необхідність певної поведінки суб'єкта в галузі формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів держави Й місцевого самоврядування.

Суб'єктивне право—це закріплена фінансово-правовими нормами можливість певної поведінки суб'єкта в галузі формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів держави й місцевого самоврядування.

Володіючи суб'єктивним правом, учасник фінансових правовідносин набуває таких можливостей:

- самому чинити певні активні дії (право на свої дії);

- вимагати від інших суб'єктів вчинення певних дій (право на чужі дії);

- звертатися до уповноважених органів влади за захистом суб'єктивного права (право на дії держави).

Система таких прав і обов'язків учасників фінансових правовідносин відображає зміст їхнього правового статусу як суб'єктів цих відносин.

Також елементом складу фінансових правовідносин є юридичні факти — конкретні життєві обставини, з якими фінансово-правові норми пов'язують виникнення, зміну або припинення фінансових правовідносин.

Юридичні факти класифікуються за наступними критеріями.

1) за юридичними наслідками:

- правоутворюючі з якими пов'язується виникнення фінансових правовідносин;

- правозмінюючі, з якими пов'язується зміна фінансових правовідносин:

- правоприпиняючі, з якими пов'язується припинення фінансових правовідносин.

2) за характером тривання в часі

- одноактні (дискретні)—наприклад, купівля фізичною особою автомобіля спричиняє виникнення правовідношення зі сплати податку з власників транспортних засобів;

- триваючі — так звані юридичні стани, наприклад, регулярне отримання юридичною особою прибутку, що здійснюється при реалізації продукції, робіт, послуг, веде до виникнення правовідношення зі сплати податку на прибуток.

3) за вольовою ознакою суб'єкта:

- юридичні дії—це юридичні факти, що відбуваються з волі суб'єктів фінансових правовідносин;

- юридичні події — це юридичні факти, що не залежать від волі суб'єктів, проте спричиняють виникнення, зміну або припинення фінансових правовідносин.

За ознакою узгодження з приписами правових норм юридичні факти дії поділяються на правомірні і неправомірні. Правомірні дії в свою чергу поділяються на юридичні вчинки і юридичні акти.

Правомірні дії, що пов'язані з фактом вольової поведінки суб'єкта і призводять до юридичних наслідків незалежно від його намірів, називаються юридичними вчинками. Правомірні дії, що здійснюються з метою досягнення юридичних наслідків, називаються юридичними актами.

Основним юридичним фактом у фінансовому праві є юридичні акти. До них можна віднести закони, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України, судові рішення тощо.

Неправомірними діями є правопорушення у сфері фінансової діяльності, які тягнуть за собою виникнення фінансових правовідносин Із застосуванням відповідних заходів юридичної відповідальності.