Облік і аудит у банках - Васюренко О.В. - 12.4. Особливості ведення податкового обліку

Податковий облік забезпечує визначення сум податкового прибутку та здійснюється з додержанням вимог податкового законодавства України. Бухгалтерський облік відображає фінансовий стан, результати діяльності банку незалежно від правил та вимог податкового законодавства з додержанням вимог міжнародних стандартів та національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Різна облікова політика оподаткування та бухгалтерського обліку (визнання та оцінка активів, зобов'язань, доходів та витрат) призводить до виникнення різниць між обліковим та податковим прибутками та зумовлює потреби відображення наслідків різниць у бухгалтерському обліку та звітності як поточного.

Різниці між обліковим прибутком (збитком) та податковим прибутком (збитком) можуть бути постійними та тимчасовими.

Постійні різниці між податковим та обліковим прибутками зумовлені тим, що окремі витрати і доходи включаються до розрахунку облікового прибутку (збитку), але не враховуються у разі визначення податкового прибутку (збитку), або визнаються з метою оподаткування, але не визнаються у фінансових звітах.

Тимчасові різниці між податковим та обліковим прибутками – це різниці в часі, які виникають унаслідок того, що період, у якому окремі доходи або витрати включаються до складу податкового прибутку, не збігається з періодом, у якому ці статті включені для обчислення облікового прибутку

До постійних різниць належать:

• нараховані дивіденди;

• визнаний дохід від здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи;

• балансова вартість активу або зобов'язання після первісного визнання відрізняється від їх первісної бази оподаткування;

• балансова вартість невиробничих фондів.

До тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, належать:

• доходи майбутніх періодів;

• різниця між залишковою вартістю виробничих основних засобів за даними податкового обліку та їх залишковою вартістю у фінансовому обліку;

• нараховані процентні витрати;

• нараховані проценти за угодами, за якими строк виплати в бухгалтерському обліку не настав і які не відображено в податковому обліку;

• визнання та нарахування доходів за позабалансовими рахунками, якщо такі доходи визнаються в податковому обліку.

До тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, належать:

• аванси, сплачені за господарською діяльністю, та інші види попередньої оплати (виданих авансів);

• витрати майбутніх періодів;

• наперед сплачені проценти за отриманими кредитами, залученими депозитами, операціями, які будуть визнані у бухгалтерському обліку як витрати у наступних звітних періодах;

• різниця між залишковою вартістю основних фондів у бухгалтерському обліку та їх залишковою вартістю за даними податкового обліку;

• нараховані процентні доходи.

Для розрахунку впливу тимчасових різниць на податок на прибуток потрібно:

• визначити всі тимчасові різниці на дату складання балансу;

• поділити їх на тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, та тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню;

• обрахувати всі відстрочені податкові зобов'язання визначивши податковий ефект сукупних тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, застосовуючи ставку податку;

• обрахувати всі відстрочені податкові активи застосовуючи ставку податку до тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню.

Тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, виникають, якщо балансова вартість активу за даними бухгалтерського обліку більша, ніж його податкова база, або якщо балансова вартість зобов'язання менша, ніж його податкова база, тобто витрати тимчасово менші, ніж валові витрати, а доходи тимчасово більші, ніж валові доходи.

Ці тимчасові різниці приводять до виникнення у поточному періоді відстрочених податкових зобов'язань (ВПЗ) щодо сплати податку на прибуток у наступних періодах, за винятком:

• гудвіла, вартість якого не підлягає амортизації згідно з вимогами податкового законодавства;

• первісного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських операцій (крім об'єднання підприємств), які не впливають на обліковий і податковий прибутки.

Тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню з оподаткування в майбутніх періодах у податковому обліку, виникають, якщо балансова вартість зобов'язання за даними бухгалтерського обліку більша, ніж його податкова база, або якщо балансова вартість активу менша, ніж його податкова база, тобто доходи тимчасово менші, ніж валові доходи, а витрати тимчасово більші, ніж валові витрати.

Ці різниці приводять у поточному періоді до визнання відстрочених податкових активів (ВПА).

Поточний податок на прибуток визнається зобов'язанням у сумі, що підлягає сплаті, та розраховується за звітний період відповідно до податкового законодавства.

Перевищення сплаченої суми податку на прибуток над сумою, яка підлягає сплаті, визначається як дебіторська заборгованість за податком на прибуток.

Поточні та відстрочені податкові зобов'язання та активи відображення у бухгалтерському обліку згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України із застосуванням таких рахунків:

1200 А Кореспондентський рахунок у Національному банку України

3520 А Дебіторська заборгованість за податком на прибуток

3521А Відстрочений податковий актив

3620 П Кредиторська заборгованість за податком на прибуток

3621 П Відстрочені податкові зобов'язання

4400 А Основні засоби

4409 КЛ Знос основних засобів

5100 П Результати переоцінки основних засобів

7900 АП Податок на прибуток

Банки як суб'єкти господарської діяльності є платниками податку на прибуток згідно зі ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р.

Перерахування суми податку на прибуток відповідно до чинного законодавства відображається такими бухгалтерськими проводками:

Д-т 3520,3620

К-т 1200

Визнання витрат з податку на прибуток відображається такою бухгалтерською проводкою:

Д-т 7900

К-т 3620

Згортання поточних активів та зобов'язань за наслідками сплати податку за квартал (рік) відображається такою бухгалтерською проводкою:

Д-т 3620

К-т 3520

Якщо банк визнає ВПЗ, то виконується така бухгалтерська проводка:

Д-т 7900

К-т 3621

Визнання поточного податку на прибуток за звітний період (квартал, рік) з урахуванням раніше визнаного ВПЗ відображається такими бухгалтерськими проводками:

Д-т 7900

Д-т 3621

К-т 3620

• або:

Д-т 7900

К-т 3620

Д-т 3621

К-т 3620

Банк, який має філії, може прийняти рішення про сплату консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філії.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке доходи банку та як вони впливають на банківський капітал?

2. Що таке витрати банку та як вони впливають на банківський капітал?

3. Яку структуру мають доходи та витрати банків?

4. Охарактеризуйте рахунки, призначені для обліку доходів і витрат комерційного банку.

Практичні завдання

Вправа 12.1

АКБ "Меркурій" протягом звітного періоду здійснив операції (у грн):

Завдання

1. Скласти бухгалтерські проводки.

2. Визначити класифікацію доходів і витрат за операціями.

3. Скласти звіт про прибутки та збитки.

Вправа 12.2

АКБ "Ера" протягом звітного періоду здійснив операції (у грн):

Завдання

1. Скласти бухгалтерські проводки.

2. Скласти звіт про прибутки та збитки.

3. Оформити первинними документами операції 1, 3, 5.

Вправа 12.3

АКБ "Дисконт" протягом звітного періоду здійснив операції (у грн):

Прибуток банку – перевищення доходів над витратами.

Прострочена заборгованість за нарахованими доходами – заборгованість за нарахованими доходами, не отримана в строк, передбачений угодою.

Процентні доходи і витрати – доходи і витрати, які обчислюються пропорційно до часу і суми активу чи зобов'язання.

Роялті – платежі за використання нематеріальних активів банку (патентів, авторського права, програмних продуктів).

Справедлива вартість – сума, за якою можливі обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами – заборгованість за нарахованими доходами, за якою у банку є сумнів щодо її погашення.

Тимчасова різниця – різниця між оцінкою активу або зобов'язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно.

Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню – тимчасова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах.

Тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню – тимчасова різниця, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.