Фінансове право - Мацелик М.О. - Будова бюджетної системи.

Складові елементи бюджетної системи: її структура, принципи побудови та організація функціонування.

Структура бюджетної системи визначається бюджетним устроєм, який ґрунтується на адміністративно-державному устрої України.

Бюджетний устрій України — визначена правовими нормами система бюджетів України, розмежування доходів і видатків між ними, повноваження органів законодавчої та виконавчої влади у сфері бюджету. Оскільки Україна є унітарною державою, то її бюджетна система дворівнева і складається з Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Устрій є організацією та принципами побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язком між окремими ланками бюджетної системи.

Бюджетна система України — урегульована нормами права сукупність Державного бюджету України та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіального устрою.

БКУ розмежовує поняття "місцевий бюджет" та "бюджет місцевого самоврядування". Районні та обласні ради є органами місцевого самоврядування, які представляють спільні інтереси територіальних громад. Відповідно, бюджет місцевого самоврядування — бюджет територіальних громад сіл, селищ і міст. Місцевий бюджет — бюджет АРК, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Зведений бюджет України — сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи. Його використовують для аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку держави. Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету АРК та зведених бюджетів областей і міст Києва та Севастополя, всього — 28 суб'єктів. Зведений бюджет не затверджується Верховною Радою України, оскільки кожний бюджет затверджує відповідний орган місцевого самоврядування або місцевої влади. Призначення зведеного бюджету в тому, щоб на підставі зведених показників доходів та видатків, які отримує вся бюджетна система країни, здійснити аналіз та визначити засади державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

У свою чергу бюджети нижчого рівня також є зведеними. Зокрема, до них належать зведені бюджети АРК, областей, районів, міст із районним поділом. Зведений бюджет АРК включає показники бюджету АРК, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського значення. Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області. Зведений бюджет району включає показники районних бюджетів, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району. Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. Якщо місту або району в місті адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району в місті включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл. Як і зведений бюджет України, ці зведені бюджети також не затверджуються, а використовуються для аналізу і визначення засад регулювання соціально-економічного розвитку окремих утворень.

БКУ визначає основні принципи бюджетної системи (ст. 7) та запроваджує систему єдиних процедур — ухвалення рішень учасниками бюджетного процесу на засадах єдиної загальнодержавної бюджетної політики. Бюджетна система ґрунтується на таких принципах:

1. Єдності. Виявляється у взаємодії бюджетів усіх рівнів з питань формування дохідної бази. Взаємодія відбувається шляхом розподілу між бюджетами регулюючих дохідних джерел, утворення і часткового перерозподілу цільових фондів. Єдність бюджетної системи дає можливість уряду держави проводити єдину фінансову та податкову політику. Казначейська форма виконання бюджету, яка є основною для всієї бюджетної системи України, базується на принципі роботи єдиного казначейського рахунку, тобто системи бюджетних рахунків органів Державного казначейства, відкритих в установах банків за відповідним балансовим рахунком, на які зараховуються податки, збори, інші обов'язкові платежі Державного бюджету України та надходження з інших джерел, установлених законодавством України, з яких органи Державного казначейства здійснюють платежі безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, що виконали роботи та/або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів.

Виконання місцевих бюджетів здійснюється через Державне казначейство, відповідно на них також поширюється правило єдності каси.

2. Збалансованості. Повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягові їх надходжень на відповідний період, тобто плановані на майбутній бюджетний період видатки бюджету будь-якого рівня мають бути підтверджені реальними доходами.

3. Самостійності. Ґрунтується на нормах Конституції України і закріплює самостійність Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Бюджети затверджуються представницькими органами відповідного рівня, виконуються органами виконавчої влади в межах відповідної компетенції. Принцип самостійності також розмежовує відповідальність учасників бюджетних відносин у сфері фінансової діяльності. Зокрема, держава коштами Державного бюджету України не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади АРК та органів місцевого самоврядування, які у свою чергу коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади АРК та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання коштів відповідно до законодавства України.

Засади взаємовідносин державного і місцевого бюджетів:

• право законодавчих (представницьких) органів державної влади і органів місцевого самоврядування самостійно здійснювати бюджетний процес відповідно до засад БКУ;

• стимулювання органів місцевого самоврядування до збільшення їх доходів, що не враховуються у процесі визначення обсягу міжбюджетних трансфертів;

• закріплення права за органами державної влади та орг# нами місцевого самоврядування відповідно до БКУ визначати напрями витрат за рахунок коштів відповідного бюджету;

• неприпустимість вилучення доходів, отриманих додатково у ході виконання рішення про бюджет, сум перевищення до-ходів над витратами бюджетів і сум економії за витратами бюджету.

4. Повноти бюджетної системи, тобто обмеження видатків органів виконавчої влади виключно тими коштами, що надійшли до відповідного централізованого фонду. Уряд не повинен мати будь-яких доходів і видатків, крім передбачених бюджетом. За законодавством, до складу бюджетів мають включатися всі надходження та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, влади АРК, місцевого самоврядування. Цей принцип має реалізовуватися на всіх стадіях бюджетного процесу, він передбачає встановлену на рівні законодавства заборону витрачання бюджетних коштів поза бюджетом.

5. Обґрунтованості бюджетної системи. Бюджет формується на реальних макроекономічних показниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методів та правил.

6. Ефективності бюджетної системи. Під час складання та виконання бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягти запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягти максимального результату у процесі використання визначеного бюджетом обсягу коштів.

7. Субсидіарності. Розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами має ґрунтуватися на максимально можливому наданні суспільних послуг їх безпосередньому споживачеві.

8. Цільового використання бюджетних коштів. Один із основоположних принципів кошторисно-бюджетного фінансування, за яким усі бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

9. Справедливості і неупередженості бюджетної системи, закріплених Конституцією України (ст. 95). Бюджетна система України будується на засадах справедливого й неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

10. Публічності та прозорості. Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою АРК та відповідними радами.

Інформація про бюджет має бути оприлюднена. Доступність інформації про бюджет має забезпечуватися на всіх стадіях бюджетного процесу. Реалізація цього принципу пов'язана з необхідністю вдосконалення статистики державних фінансів, яка має сприяти отриманню достовірної інформації про виконання бюджетів, обсяги залишків бюджетних коштів, наявну бюджетну заборгованість відповідно до міжнародних стандартів у питаннях збору даних, їх обробки і поширення, забезпечуючи в цілому достатній рівень прозорості бюджетного процесу.

11. Відповідальності учасників бюджетного процесу. Кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу. Бюджетним правопорушенням визнається недодержання учасником бюджетного процесу встановлених законодавством порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету або звіту про виконання бюджету.

Єдність бюджетної системи країни забезпечує бюджетна класифікація, пов'язана з інформацією, аналізом, контролем та ревізійними перевірками. Стосовно інформації, то вона дає можливість зрозуміти, що відбувається з бюджетними надходженнями й видатками, і створює основу для планування на наступний і подальші роки. Щодо контролю, бюджетна класифікація визначає категорії прийняття рішень та умови обговорення бюджету. На виконавчому рівні вона утримує відомства у межах запланованих видатків.

Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу стосовно доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.