Фінансове право - Мацелик М.О. - 12.2. Види бюджетних податкових платежів

Держава та органи місцевого самоврядування мобілізують кошти для розпоряджання ними через централізовані і децентралізовані фонди коштів.

Для обов'язкового централізованого методу мобілізації (утримання) характерне встановлення: виду платежу, строку внесення платежу, розміру внесення і відповідальності за порушення нормативних приписів.

У ст. 14 Закону України "Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі)" визначено такі загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі):

1) ПДВ;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств, у т. ч. дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата за землю;

9) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

10) збір за проведення гастрольних заходів;

11) судовий збір;

12) збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України. Порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, бюджету АРК, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається згідно з законами України і тільки. Французький учений П.М. Годме зазначав, що за винятком неподаткових зборів і мита, податки і збори будь-якого характеру можуть бути встановлені тільки законом, оскільки: "податок є порушенням свободи і права власності платника податку, тому застосування влади у сфері податків має бути обмежене, щоб запобігти зловживанню. Природно, що тільки законодавцю надається можливість визначати податки".

Закон України "Про систему оподаткування" у податкову систему України включає всі види обов'язкових платежів: податки, збори і мито.

Платник, за загальним правилом, вносить податок завжди, коли в його діяльності виникає об'єкт оподаткування: додана вартість, дохід, прибуток тощо. Головною ознакою податків є їх конституційна обов'язковість. Крім того, внесення податку до бюджету неодмінно змінює власника матеріальної складової платежу, тобто власником стає держава чи орган місцевого самоврядування. А внесення податків підприємствами й організаціями державної або муніципальної власності не змінює власника, ним залишається держава або орган місцевого самоврядування.

Збори, внесені в Закон України "Про систему оподаткування", е також обов'язковими платежами, які безповоротно сплачуються на користь держави з метою фінансування видатків публічної влади як умова здійснення платниками юридично значущих дій публічного характеру (плата за видачу ліцензії, реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності тощо).

Збори — встановлений державою обов'язковий платіж, який справляється з юридичних і фізичних осіб за здійснення для них державними і муніципальними органами юридичних дій. Згідно зі ст. 92 Конституції України, збори також встановлюються тільки державою в односторонньому порядку в законі. Справляння збору пов'язане з необхідністю покрити витрати установи, яка надає юридично значимі дії або дозвіл на заняття підприємницькою діяльністю.

Збори схожі з податками. їм характерні законність, однобічний характер встановлення, обов'язковість, відчуження власності. На підставі сутності зборів до них належить і державне мито, хоча збори і відрізняються від державного мита тим, що зараховуються на рахунок організації, яка справляла збір, а державне мито зараховується в той бюджет (в основному у місцевий), який вказано в законі.

І податки, і збори, і мито є публічно-правовими обов'язковими платежами: встановлюються державою і, як форма відчуження приватної власності, забезпечуються примусовими заходами. Але примусові заходи застосовуються тільки тоді, коли зобов'язані платники не виконують обов'язку своєчасного внесення платежу, або виконують несвоєчасно, або не повністю.

Примусовість може виражатися у формах:

• встановлення санкцій (штрафи, пеня);

• позбавлення можливості використати своє право (право займатися видом діяльності);

• покарання, які пов'язані з неплатежами неподаткових доходів (наприклад, невнесення плати за забруднення природного середовища).

Ст. 15 Закону "Про систему оподаткування" визначає види податків і зборів, що включаються до місцевих бюджетів. До місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:

1) збір за припаркування автотранспорту;

2) ринковий збір;

3) збір за видачу ордера на квартиру;

4) курортний збір;

5) збір за участь (і крім того виграш) у бігах на іподромі;

7) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі;

8) збір за право використання місцевої символіки;

9) збір за право проведення кіно- і телезйомок;

10) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

11) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

12) збір із власників собак.

Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку й у межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. Частина податків і зборів (зазначені у п. 2 ч. 1 і п. 2—4, 13 та 14 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про систему оподаткування") є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів.

Суми податків і зборів (обов'язкових платежів) зараховуються до місцевих бюджетів у порядку, визначеному сільськими, селищними, міськими радами.

Джерела сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) установлюються відповідними законами про податки, збори (обов'язкові платежі). Державні та інші цільові фонди, які не передбачені Законом України "Про систему оподаткування", мають своїм джерелом виключно прибуток підприємств, який залишається після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених ст. 14 і 15 цього закону. Відрахування до цих фондів здійснюються на добровільних засадах.

Податки і збори (обов'язкові платежі), які відповідно до законів включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності. Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

За утримання податків і зборів (обов'язкових платежів), не передбачених законом, посадові особи державних податкових органів та інших державних органів несуть відповідальність згідно з законами України.