Фінансове право - Мацелик М.О. - 18.2. Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки

Верховною Радою України 11 січня 2007 р. № 578-У прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки", який набрав чинності 3 лютого 2007 р., з моменту його опублікування ("Урядовий кур'єр" [за З лютого 2007 р.] № 21).

Цим Законом збільшені розміри штрафів, які накладаються на порушників земельного законодавства відповідно до ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також уведена кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво.

У ст. 53 КУпАП сказано: "Самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою штраф від 10 до 50 НМДГ для громадян (раніше було від 1 до 10 НМДГ) та від 20 до 100 НМДГ для посадових осіб (раніше — від 8 до 15 НМДГ))".

У ст. 197 про самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво говориться:

1. Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, — карається штрафом від 200—300 НМДГ, або арештом на строк до 6 місяців.

2. Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, — карається обмеженням волі на строк від 2—4 або позбавленням волі на строк до 2 років.

3. Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у ч, 1 цієї статті, — карається штрафом 300—500 НМДГ, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.

4. Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у ч. 2 цієї статті, або вчинене особою, раніше судимою за такий само злочин або злочин, передбачений ч. З цієї статті, — карається позбавленням волі на строк від 1 до 3 років.

Примітка. Відповідно до цієї статті шкода, передбачена ч. 1 цієї статті, визнається значною, якщо вона у 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

З метою формування єдиного підходу під час притягнення порушників земельного законодавства до відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок де-факто діє такий порядок: "При виявленні факту самовільного зайняття земельної ділянки державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Держземінспекції чи її територіального органу складає акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення, які у 3-денний строк направляє для розгляду до відповідного органу (посадової особи) земельних ресурсів, уповноважених згідно зі ст. 238 КУпАП розглядати справи про адміністративні правопорушення".

Кваліфікація порушення. У ч. 2 ст. 9 КУпАП зазначено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Якщо посадова особа, яка розглядає матеріали про самовільне зайняття земельної ділянки, встановить, що в діях порушника немає ознак злочину, відповідальність за який передбачена ст. 197 ККУ, вона, за наявності ознак адміністративного правопорушення, притягує порушника земельного законодавства до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП.

Якщо посадова особа встановить, що в діях порушника наявні ознаки злочину, відповідальність за який передбачено ст. 197 ККУ, вона приймає рішення відповідно до ст. 253 КУпАП про передачу матеріалів прокурору, органу досудового слідства чи дізнання. Посадова особа, керуючись п. З ст. 284 КУпАП, виносить постанову про закриття справи у зв'язку з передачею матеріалів прокурору, органу досудового слідства чи дізнання, а оригінали документів (акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення, інші матеріали (за наявності), які засвідчують факт самовільного зайняття земельної ділянки) разом із постановою про закриття справи у триденний строк направляє до відповідного органу прокуратури.

Розгляд матеріалів органами прокуратури. Відповідно до ст. 97 КПКУ прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в т. ч. у справах, які не підлягають їх віданню.

Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:

1) порушити кримінальну справу;

2) відмовити в порушенні кримінальної справи;

3) направити заяву або повідомлення за належністю.

За відсутності підстав для порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють орган, який направив матеріали. За відсутності підстав для порушення кримінальної справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного проступку, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя вправі, відмовивши в порушенні кримінальної справи, повернути матеріали органу, який їх направив, для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення (ст. 99 КПКУ).

Порядок розгляду матеріалів, повернутих органами прокуратури. Ч. 2 ст. 38 КУпАП встановлено, що у разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць із дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Орган земельних ресурсів, якому повернуті матеріали для порушення провадження у справі про адміністративне правопорушення, має, керуючись п. 8 ст. 247 КУпАП, скасувати постанову про закриття справи та порушити адміністративне провадження за фактом самовільного зайняття земельної ділянки.

Подальше провадження у справі про адміністративні правопорушення, у т. ч. примусове стягнення штрафів, здійснюється відповідно до вимог КУпАП та інших актів, які регулюють ці питання.

Порушення, які стосуються самовільного будівництва на самовільно зайнятих земельних ділянках, оформляються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, що діють у складі органів містобудування й архітектури в АРК, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування.

У разі виявлення факту самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці, державний інспектор Держземінспекції чи її територіального органу в акті перевірки та протоколі про адміністративне правопорушення повинен зазначити, в межах своїх повноважень, тільки про самовільне зайняття земельної ділянки і повідомити відповідну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю про факт самовільного будівництва для вжиття заходів реагування згідно з їх компетенцією.