Фінансове право - Роль В.Ф. - 1.4. Органи, що здійснюють фінансову діяльність

Держава керує фінансовою діяльністю через державні органи, що наділені спеціальною компетенцією. Залежно від характеру діяльності, повноважень в галузі фінансової діяльності всі органи, що є її учасниками, діляться на дві групи. У фінансовій діяльності беруть участь практично всі державні органи залежно від їх компетенції, встановленої Конституцією України і законами України, нормативно-правовими актами, що визначають їх правовий статус, та ін. Одна група органів, що здійснюють фінансову діяльність, відноситься до органів загальної компетенції. В даній ситуації вони реалізують повноваження в області фінансової діяльності разом з іншими типами повноважень.

Здійснюючи діяльність за багатьма напрямами, вони реалізують у тому числі і фінансову (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів та ін.), яка не є для них основною або єдиною. Іншу групу складають органи спеціальної компетенції, створені державою і наділені повноваженнями виключно для здійснення фінансової діяльності (органи Державного казначейства, контрольно-ревізійні органи та ін.).

Державна політика у фінансовій сфері здійснюється Верховною Радою України, яка затверджує загальнодержавні програми, Державний бюджет і внесення змін у нього, здійснює контроль над ним, ухвалює рішення по звіту про його виконання. Виключно законами України регулюються найважливіші питання у фінансовій сфері.

Органи виконавчої влади, які здійснюють управління фінансами, поділяють на:

1) органи управління загальної компетенції (Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування);

2) органи управління спеціальної (галузевий, міжгалузевий) компетенції, які включають дві підгрупи:

а) органи, що здійснюють фінансову діяльність разом зі своїми основними функціями (міністерства, відомства, за винятком Міністерства фінансів України);

б) органи, для яких фінансова діяльність є основною (Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація України та ін.). Ці органи утворені спеціально для здійснення фінансової діяльності.

Президент України має певні повноваження, що стосуються фінансової сфери: представлення на затвердження Верховної Ради кандидатури Голови Національного банку України (далі - Нацбанк України).

Значними повноваженнями в області управління фінансами наділяє Кабінет Міністрів України. Він забезпечує: проведення фінансової, цінової, інвестиційної і податкової політики; розробку проекту закону про Державний бюджет України; виконання затвердженого Державного бюджету України; надання звіту про виконання Державного бюджету України.

Оперативне управління фінансами здійснюється через спеціальні державні органи виконавчої влади. Система фінансових органів України очолюється Міністерством фінансів (далі - Мінфін України) - центральним органом виконавчої влади з управління фінансами. Мінфін України прогнозує розвиток економіки, розробляє проект Державної програми економічного і соціального розвитку, проект Державного бюджету України. Для управління фінансами Мінфіном України виділяються три групи повноважень:

1) повноваження, які пов'язані з функціями щодо складання і виконання Державного бюджету України, контролю за його виконанням;

2) повноваження щодо застосування заходів у випадках порушень установленого порядку виконання Державного бюджету України, припинення фінансування;

3) повноваження, що стосуються регулювання співвідношення коштів Державного бюджету України і місцевих бюджетів в процесі їх формування.

Органами Мінфіну України на місцях є фінансові органи місцевих державних адміністрацій, які розробляють проекти відповідних бюджетів, організовують виконання бюджетів, забезпечують надходження коштів до позабюджетних фондів, установлюють на основі рішення ради розмір місцевих зборів і оголошують місцеві добровільні позики.

Особливим центральним органом виконавчої влади, статус якого прирівняний до державного комітету України, є Державне казначейство України, що діє відповідно до Положення про державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232. Основними завданнями Державного казначейства

України є: організація виконання Державного бюджету України; контроль за його виконанням і регулюванням відносин між Державним бюджетом України і позабюджетними фондами; короткострокові прогнози об'ємів державних фінансових ресурсів і надання інформації Верховній Раді і Президенту України.

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, очолює її Голова. Голови державних податкових адміністрацій в АРК, областях, містах Києві і Севастополі призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України. Основними завданнями Державної податкової адміністрації України є: здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахування і сплати податків; ухвалення рішень з накладення фінансових санкцій і адміністративних штрафів; ухвалення нормативно-правових і методичних документів з питань оподаткування.

Податкова міліція є специфічним правоохоронним органом, який забезпечує економічну безпеку держави під час вступу податкових платежів до бюджету. Якщо діяльність податкових інспекцій пов'язана із стягуванням податків, то податкова міліція здійснює стягнення податкових платежів. Органом державного фінансово-економічного контролю, створеним Верховною Радою України, є Рахункова палата Верховної Ради України, яка здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від яких-небудь органів держави. Рахункова палата забезпечує єдину систему контролю за виконанням Державного бюджету України і використанням позабюджетних фондів.

Функціонування грошового ринку, статус національної валюти, іноземних валют на території України встановлюються виключно законом. Здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної політики покладено на Нацбанк України. Функції Нацбанку України в сфері грошового обігу закріплені Законом України від 20 травня 1999 року "Про Національний банк України".

Нацбанк України здійснює регулювання грошового обігу як шляхом установлення певних нормативів відносно готівки, так і проведення політики у сфері ставок, операцій з цінними паперами та ін. Він визначає офіційний валютний курс гривні, виходячи з валютного (обмінного) курсу. Курс гривні щодо іноземних валют підтримується Нацбанком України шляхом використання золотовалютного резерву, купівлі і продажу цінних паперів, установлення та зміни платні за кредити й інших інструментів регулювання грошової маси в обігу.

Для здійснення уповноваженими банками та іншими кредитно-фінансовими установами валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування, Нацбанк України видає генеральні й індивідуальні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються банкам і іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не вимагають індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. В основі розмежування на резидентів і нерезидентів лежить відмежування зовнішньоекономічних відносин від операцій, що стосуються внутрішньоекономічних процесів.