Фінансове право України - Воронова Л.К. - 4.5. Аудиторський контроль

Аудиторський контроль - це професійний незалежний фінансовий контроль. Виник в Англії на початку XIX ст. Потреба у створенні системи незалежного і професійного фінансового контролю в Україні виникла в умовах формування ринкової економіки, з розвитком підприємництва, поширенням приватної власності, становленням ринку капіталу. Основне завдання аудиторського контролю - отримання об’єктивної інформації про фінансовий стан суб’єкта, який перевіряють, відповідності його господарської діяльності чинному законодавству. В такому контролі зацікавлені як держава, так і підприємці, він дає змогу поєднувати їх інтереси без додаткового навантаження на бюджет. При цьому аудит у жодному разі не підмінює державний фінансовий контроль.

Аудиторська діяльність в Україні регулюється Законом України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993 р. (в ред. від 14.09.2006 p.). Законодавець ототожнює поняття "аудит" і "аудиторська перевірка", визначаючи аудит як перевірку даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про їх достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно з вимогами користувачів (ст. З Закону України "Про аудиторську діяльність").

Аудит в Україні здійснюють як фізичні особи (аудитори), так і юридичні особи (аудиторські фірми).

Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність для аудиторської діяльності на території України. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговою, посередницькою і виробничою діяльністю, ними не можуть бути особи, що мають судимість за корисливі злочини.

Аудиторська фірма - це юридична особа, що створена відповідно до законодавства і здійснює виключно аудиторську діяльність. Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, внесені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30%, а керівником її може бути тільки аудитор.

З метою забезпечення незалежності аудиту закон забороняє надання аудиторських послуг органам державної виконавчої влади, виконавчим органам місцевих рад народних депутатів, контрольно-ревізійним установам, що мають державно-владні повноваження.

Під час проведення перевірки аудитори (аудиторські фірми) мають право:

- самостійно встановлювати форми і методи аудиту на основі чинного законодавства, чинних норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань і досвіду;

- отримувати необхідні документи, що стосуються предмета перевірки і перебувають як у замовника, так і в третіх осіб;

- отримувати пояснення у письмовій або усній формі від керівництва і працівників замовника;

- перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб’єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, стосовно яких проводиться перевірка документів;

- залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.

Під час здійснення професійної діяльності на аудитора (аудиторську фірму) покладаються такі обов’язки:

- належно надавати аудиторські послуги, здійснювати перевірку;

- повідомляти власників, замовників про виявлені під час аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку і звітності;

- зберігати в таємниці інформацію, отриману під час проведення аудиту (надання послуг), не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

- нести відповідальність за порушення умов договору;

- обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг і роботами, що безпосередньо стосуються їх;

- своєчасно подавати до Аудиторської палати України звіт про свою аудиторську діяльність.

Аудиторська перевірка може бути добровільною (ініціативною, проведеною за рішенням самого суб’єкта господарювання) і обов’язковою.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про аудиторську діяльність** проведення аудиторської перевірки є обов’язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності й консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Однак у будь-якому разі аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) і замовником. Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми). У договорі на проведення аудиту і надання інших аудиторських послуг вказуються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

Період проведення аудиторської перевірки можна розділити на три етапи: підготовчий, аналітичний та підсумковий.

За результатами аудиторської перевірки складають відповідний документ — аудиторський висновок, відповідно до стандартів аудиту, який надає впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам її складання. Концептуальними основами можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб’єктів господарювання, інші джерела. Виконання договору на проведення аудиту підтверджується актом приймання-передачі аудиторського висновку.

Зазначимо, що поняття “аудиторська діяльність” значно ширше за поняття “аудиторська перевірка” і передбачає організаційне й методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок і надання інших аудиторських послуг. При цьому аудиторські послуги можуть бути надані у формі аудиторських перевірок і пов’язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб.

Контрольні запитання

1. Розкрийте поняття і зміст фінансового контролю.

2. Якими є завдання фінансового контролю?

3. Що розуміють під фінансовою дисципліною?

4. Які особливості правового регулювання фінансового контролю?

5. Які є види фінансового контролю?

6. Які застосовують методи фінансового контролю?

7. Система органів, що здійснюють фінансовий контроль. S. Які повноваження мають органи фінансового контролю?

9. Дайте визначення аудиторського контролю.

10. У чому полягають аудиторські перевірки?

Завдання

1. Документальна перевірка підприємства районною податковою інспекцією засвідчила, що бухгалтерський облік на цьому підприємстві ведеться з численними порушеннями: не ведеться облік за деякими регістрами, що пов’язані з обліком податкових платежів, головна книга та інші облікові документи оформлені недбало, з численними виправленнями, підчистками; немає деяких документів про надходження і видатки коштів. В акті документальної перевірки зафіксовано конкретні суми заниження податкових зобов’язань, виявлених за бухгалтерськими документами підприємства. За матеріалами перевірки прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за приховування (заниження) прибутку.

Чи є правомірними дії податкової інспекції стосовно цього підприємства?

2. Під час проведення ревізії на підприємстві ревізор вилучив у бухгалтера чорнові записи про ведення бухгалтерського обліку цього підприємства. Вилучення оформлено протоколом, копію якого вручено під розписку директорові підприємства.

Чи є правомірними дії ревізора?

3. Директор товариства з обмеженою відповідальністю "Південтранс" вніс до статутного фонду дочірнього підприємства "Південтрансбуд" основні засоби товариства з обмеженою відповідальністю "Південтранс" - обладнання, яке перебувало у податковій заставі. Податковому органу цю інформацію директор товариства з обмеженою відповідальністю "Південтранс" не надав.

Дайте правову оцінку дій директора товариства з обмеженою відповідальністю "Південтранс". Якими мали бути дії директора для узгодження операцій з активами, що перебувають у податковій заставі?

Нормативні акти і література

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № ЗО. -Ст. 141.

Бюджетний кодекс України // Там само. - 2001. - №37-38. - Ст. 189.

Про аудиторську діяльність: Закон України від 22.04.1993 р. (в ред. від

14.09.2006 р.)// Там само. - 2006. - №44. - Сг. 432. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від

16.07.1999 р. //Там само. - 1999. -№40. - Ст. 365. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від

26.01.1993 р. //Там само. - 1993. -№13. - Ст. ПО.’ Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4.12.1990 (в

ред. від 24.12.1993 р.) //Там само. - 1994. - №15. - Ст. 84. Про Рахункову палату: Закон України від 11.07.1996 р. // Там само. - 1996.

-№43.-Сг.212.

Положення про Державне казначейство України: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1232 // Офіц. вісн. України. - 2005. -№52.-Сг.3275

Фінансове право України: Підручник / Г. В. Бех, О. О. Дмитрик, І. Є. Криниць-кий; За ред. М. П. Кучерявенка. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 320 с.

Воронова Л. К. Фінансове право України: Підручник. - К.: Прецедент; Моя книга, 2006.-448 с.

Савченко Л. А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Монографія. - Ірпінь: Акад. держ. подат. служби України, 2001. - 407 с.

Грачева Е. Ю. Проблемы правового регулирования государственного финансового контроля. - М.: Юриспруденция, 2000. - 192 с.

ТЕМА 5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА: ПОНЯТТЯ І ВИДИ
5.1. Відповідальність за порушення фінансового законодавства в системі юридичної відповідальності
5.2. Підстави відповідальності за порушення фінансового законодавства
5.3. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства
5.4. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II
ТЕМА 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ
6.1. Поняття і основи правового регулювання державних і муніципальних доходів
6.2. Поняття і види державних і муніципальних витрат
ТЕМА 7. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО ЯК ПІДГАЛУЗЬ ФІНАНСОВОГО ПРАВА
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru