Фінансове право України - Воронова Л.К. - 5.4. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства

Підставою відповідальності за порушення бюджетного законодавства є бюджетне правопорушення, поняття якого сформульовано у ст. 116 Бюджетного кодексу України: бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Суб’єктом бюджетного правопорушення може виступати лише учасник бюджетного процесу. Відповідно до ст. 20 Бюджетного кодексу, учасниками бюджетного процесу є наділені бюджетними повноваженнями органи та посадові особи. Бюджетними повноваженнями визнаються права і обов’язки учасників бюджетних правовідносин. Згідно з цією статтею, суб’єктом бюджетного правопорушення може бути учасник бюджетного правовідношення, який не є органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або бюджетною установою. В окремих випадках, і це прямо передбачено ч. 2 ст. 21 Бюджетного кодексу, учасниками бюджетних правовідносин є фізичні та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів). Отже, одержувачів бюджетних коштів також слід вважати потенційними учасниками бюджетного процесу і відповідно суб’єктами бюджетних правопорушень. Такий висновок відповідає ст. 118 Бюджетного кодексу, в якій перелічуються заходи, яких вживають щодо розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за вчинені ними бюджетні правопорушення:

1) застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону;

2) зупинення операцій з бюджетними коштами.

Зупинення операцій з бюджетними коштами полягає в зупиненні будь-яких операцій щодо здійснення платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм зупинення операцій з бюджетними коштами визначається Кабінетом Міністрів України.

Бюджетний кодекс (ч. 1 ст. 121) передбачає, що особи, винні в порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України. Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення його керівника чи інших відповідальних посадових осіб до відповідальності згідно із законом, залежно від характеру вчинених ними діянь.

Одним із головних принципів бюджетної системи є принцип цільового використання бюджетних коштів, який передбачає використання бюджетних коштів лише на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Наслідком порушення цього принципу є зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення певних осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності в порядку, визначеному законами України.

Адміністративна відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів передбачена ст. 164і2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а кримінальна - ст. 210 Кримінального кодексу України. При цьому предметом цього злочину мають бути бюджетні кошти у великих розмірах (сума в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян) або в особливо великих розмірах (сума в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

5.4. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства

Законодавче закріплення застосування штрафних санкцій до юридичних осіб за порушення податкового законодавства вимагає розгляду правової природи цих санкцій. Вчені-адміністративісти стверджують, що для підвищення ефективності законодавства про адміністративну відповідальність юридичних осіб потрібно визначити загальні засади і механізм притягнення юридичних осіб до адміністративної відповідальності1. Оскільки нині КпАП не визнає юридичних осіб суб’єктами адміністративних правопорушень, то слід з’ясувати важливе

1 Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю.П. Битяка. -X,: Право. 2000. - С. 175.

теоретичне і практичне питання про належність штрафних санкцій, застосовуваних до платників податків — юридичних осіб, до певного виду юридичної відповідальності.

Визнаючи фінансову відповідальність самостійним видом юридичної відповідальності, фахівці вбачають головну її особливість у тому, що крім штрафних санкцій вона передбачає і правовідновлювальні санкції, які стимулюють виконання фізичними і юридичними особами обов’язків, передбачених фінансовим (податковим) законодавством, а також забезпечують компенсацію шкоди, завданої державі їх протиправною поведінкою1.

Мірами фінансової відповідальності за порушення податкового законодавства слід вважати передбачені санкцією податково-правової норми штрафні (фінансові) санкції і пеню. їх особливості полягають у тому, що вони:

- застосовуються у разі вчинення порушення норм податкового законодавства і полягають у додаткових майнових обтяженнях;

- виступають як міра державного примусу, яку застосовують до правопорушників;

- мають на меті покарання правопорушників, а також компенсацію майнових втрат бюджетів і державних цільових фондів внаслідок ненадходження або несвоєчасного надходження податків і зборів;

- мають майновий (грошовий) характер.

Відповідно до л. 1.5. ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", штрафною санкцією (штрафом) є плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподатковування, визначених відповідними законами. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а в окремих випадках самостійно нараховуються і сплачуються платником податків.

Механізм застосування штрафних санкцій до платників податків за порушення правил оподатковування деталізований в Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 р. №110.

Поряд зі штрафом сплату пені також слід розглядати як міру фінансової відповідальності, а саме як плату у вигляді відсотків, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання. В цьому законодавчому визначенні пені (п. 1.4. ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") слід особливо підкреслити, що підставою її нарахування є саме порушення строку погашення податкового зобов’язання.

У податковому праві пеня має подвійну природу. По-перше, вона є способом забезпечення виконання обов’язку щодо сплати податків і зборів і виконує стимулюючу функцію. По-друге, пеня є санкцією за порушення встановленого законодавством строку сплати суми податкового зобов’язання, тому виступає мірою правовідновлювальної відповідальності. Остання передбачає застосування санкцій, спрямованих на відновлення порушених прав, примусове виконання обов’язків, усунення протиправного стану1.

Порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування і погашення пені, що справляється з платника податків через несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов’язання, регулюється ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також Інструкцією про порядок погашення та нарахування пені, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2001 р. №77.

Контрольні запитання

1. Місце відповідальності за порушення фінансового законодавства в системі юридичної відповідальності.

2. Якими є підстави відповідальності за порушення фінансового законодавства?

3. Які бувають види фінансових правопорушень?

4. Яка відповідальність установлюється за порушення бюджетного законодавства; за порушення податкового законодавства?

5. Види та особливості фінансових санкцій.

Нормативні акти і література

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. -От. 141.

Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. // Там само. - 2001. - №37-38. -Ст. 189.

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. //

Кодекси України. - 1999. - №5. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради

України. - 2001. - №25 - 26. - Or. 131. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг: Закон України від 6.07.1995 р. (в ред.

від 1.06.2000р.) //Там само.-2000.-№38. -Ст. 315. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000р. // Там

само. - 2001. - №10. - Ст. 44. Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу

готівки: Указ Президента України від 12.06.1995 р. (в ред. від 11.05.1999

р.) // Офіц. вісник України. -1999. -№19. - Ст. 817. Рішення Конституційного Суду України від 30 травня 2001 р. №7- рп/2001 у

справі №1-22/2001 (справа про відповідальність юридичних осіб) // Офіц.

вісн. України. - 2001. - №24. - Ст. 1076. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету

Міністрів України від 19.02.1993 р. // Відомості Верховної Ради України.

-1993.-№17.-Ст. 184. Положення про валютний контроль: затв. постановою Правління

Національного банку України від 08.02.2000 р. №497/ Офіц. вісн. України.

-2000. -№14. -Ст. 573. Інструкція про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових)

санкцій органами державної податкової служби: затв. наказом Державної

податкової адміністрації України від 17.03.2001 р. №110 // Там само. —

2001. -№13. -О. 578 Інструкція про порядок погашення та нарахування пені: затв. наказом

Державної податкової адміністрації України від 01.03.2001 р. №77//Там

само. - 2001. - №12. - Ст. 508 Фінансове право України: Підручник / Г. В. Бех, О. О. Дмитрик, І. Є. Криниць-

кий; За ред. М. П. Кучерявенка. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 320 с. Кучеров И. И., Судаков О. Ю, Орешкин И. Л. Налоговый контроль и ответственность за нарушение законодательства о налогах и сборах / Под ред.

И. И. Кучерова. - М., 2001.