Цивільне право - Майданик P.A. - 1. Поняття цивістики

1. Поняття цивістики

В юридичній літературі поняття науки цивільного права отримало різні оцінки. В довідникових виданнях зустрічається розуміння цивілістики у вузькому і широкому значеннях: як науки цивільного права і як узагальнюючого поняття, яке іноді вживають для визначення суспільних відносин цивільно-правового змісту.

Схожий підхід знайшов відображення й у вітчизняній юридичній літературі, в якій іди віл і етика розглядається з двох позицій: 1) як узагальнююче поняття приватного права (визначає поняття, проблеми нормативного регулювання та практику цивільних відносин, включаючи сімейно-правові, цивільно-процесуальні та приватні міжнародно-правові відносини); 2) як галузь юридичної науки, предметом якої є: норми цивільного права; цивільні правовідносини як юридична форма відповідних суспільних відносин, що регулюються цивільним законодавством; юридичні факти; судова, судово-господарська й адміністративна практика застосування цивільно-правових норм.

Вживання терміна "цивілістика" в такому широкому значенні у наукових дослідженнях не можна визнати виправданим, що є тотожним поняттю цивільного права як галузі права та ускладнює відмежування від поняття галузі цивільного права.

Термін "цивілістика" доцільно розглядати у власному, юридично професійному значенні як різновид юридичної науки. Такий підхід дає можливість провести чітке відмежування поняття цивільного права як галузі права від науки цивільного права, яку також називають цивілістикою.

В найзагальнішому вигляді наука цивільного права - це вчення про цивільне право або цивільно-правову доктрину. Науку цивільного права не можна змішувати з однойменною галуззю права, сферою законодавства та навчальною дисципліною. На відміну від цивільного права як галузі права та навчальної дисципліни, зміст цивілістики становлять не правові норми чи нормативні акти. Цивілістика являє собою систему знань - понять, положень і висновків про цивільно-правові явища.

Науку цивільного права розглядають як систему знань про закономірності цивільно-правового регулювання суспільних відносин, тлумачення цивільно-правових норм, результати аналізу й узагальнення практики цивільних норм, суть термінології норм73.

Вироблена цивілістичною наукою сукупність знань про цивільно-правові явища становить її зміст. Ці знання систематизуються за основними розділами цивілістики, які не завжди збігаються із систематикою інститутів цивільного права та цивільного законодавства. У цьому контексті слід виділяти вчення про цивільне правовідношення, про правонаступництво в цивільному праві, про цивільно-правову відповідальність.

Значення положень і висновків правової науки полягає не в їх нормативному характері (вони не визнаються джерелами права). Роль цивілістичної науки визначається високим авторитетом вчених, які обґрунтували свої положення. Зазвичай їх висновки стають теоретичною базою створення нових правових норм, тобто правотворчості у сфері цивільного права.

Цивілістика у точному (юридично професійному) значенні цього слова не може вважатися сукупністю цивільних і пов'язаних з ними відносин (сукупністю відносин цивільно-правового змісту тощо).

Натомість слушно обґрунтовується доцільність визнання цивілістики галуззю юридичної науки, яка має свій предмет, структуру, методологію, напрямки дослідження, завдання тощо.

Отже, наука цивільного права, або цивілістика, - це галузь юридичної науки, яка вивчає правове становище приватної особи, цивільні (приватні) права, засоби їх реалізації та захисту, становлення і зміст цивільно-правових норм і закріплених ними інститутів та конструкцій, правила і практику тлумачення і застосування цих норм, об'єднаних у систему понять, категорій, ідей, теорій та концепцій з метою виявлення перспектив і тенденцій розвитку інститутів цивільного права.