Цивільне право України - Дзера О.В. - 1. Поняття і взаємозв'язок здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов'язків

1. Поняття і взаємозв'язок здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов'язків

Якщо зміст суб'єктивного цивільного права особи становлять певні правові можливості, використання яких має на меті задоволення її матеріальних і духовних інтересів, то його здійснення пов'язане з вчиненням конкретних дій, спрямованих на реалізацію зазначених можливостей, перетворення їх на дійсність. Причому, з огляду на кореляцію суб'єктивних цивільних прав і обов'язків, безперешкодне здійснення належних учасникам цивільних відносин суб'єктивних прав напряму залежить від виконання обов'язків з боку відповідних зобов'язаних осіб, а усунення ймовірних перешкод у використанні передбачених суб'єктивним правом можливостей - від активності суб'єкта права у застосуванні наявного арсеналу засобів захисту цивільних прав та інтересів.

У абсолютних правовідносинах зобов'язана сторона повинна утримуватися від будь-яких дій, які могли б перешкодити уповноваженому суб'єкту реалізовувати надані тільки йому повноваження щодо певного матеріального або ідеального об'єкта. Тобто тут здійснення суб'єктивного права залежить від дотримання зобов'язаними особами закріплених законодавством правових заборон та активності уповноваженої сторони у використанні наданих їй можливостей.

Натомість у відносних правовідносинах реалізація цивільного права кредитора неможлива без активних зустрічних дій з боку боржника, який повинен надати уповноваженій стороні передбачене її суб'єктивним правом соціальне благо. Тому виконання обов'язку активного типу за певних обставин може становити основну форму реалізації суб'єктивного цивільного права. У цій площині можна говорити про використання суб'єктом цього права правомочності вимагати від зобов'язаної особи вчинення тих або інших дій (так зване право на чужі дії).

Однак під здійсненням суб'єктивного цивільного права у його власному розумінні найчастіше мають на увазі певні форми юридично значимої поведінки власне самої уповноваженої сторони. Тож у такому ракурсі належне виконання обов'язку варто розглядати передусім як гарантію реалізації кореспондуючого йому права, а не спосіб здійснення останнього.

У разі порушення обов'язку, виконання якого забезпечує реалізацію суб'єктивного цивільного права, виникає необхідність вдатися до правового механізму захисту цивільних прав та інтересів. Оскільки ж для цього необхідне волевиявлення уповноваженої особи, то при застосуванні захисних заходів йдеться саме про здійснення іманентно притаманного кожному суб'єктивному цивільному праву повноваження захисту (права на захист). Причому вказана форма здійснення права у багатьох випадках спрямована на реалізацію вищезгаданого "права на чужі дії" - наприклад, у випадку застосування такого заходу захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі.

Що стосується ймовірного невиконання обов'язку пасивного типу, то негативні для суб'єкта наслідки протиправної поведінки зобов'язаної особи найчастіше усуваються шляхом вжиття заходів з припинення дії, яка порушує право, або відновлення становища, яке існувало до порушення. У означений спосіб усуваються перешкоди для реалізації повноваження носія абсолютного цивільного права на власні дії щодо відповідного об'єкта.

Таким чином, за різних фактичних обставин і у різних правовідносинах здійснення суб'єктивного цивільного права залежно від його змісту може забезпечуватися або власними діями уповноваженої особи, або через належне виконання покладеного на зобов'язану сторону обов'язку, або за допомогою застосування ініційованих суб'єктом права заходів цивільно-правового захисту. Іншими словами, за будь-яких обставин реалізація суб'єктивного цивільного права і відповідних правових відносин, елементом юридичного змісту яких воно є, лежить у площині здійснення або суб'єктивного права, або кореспондуючого йому обов'язку. При цьому під здійсненням права слід розуміти діяльність уповноваженого суб'єкта, а під виконанням обов'язку - діяльність зобов'язаної сторони, яка (діяльність) й у тому, й у іншому разі спрямовується на практичну реалізацію змісту цивільних правовідносин. Відмінність полягає у тому, що у першому випадку йдеться про дії у межах можливого, а у другому - у межах належного: здійснення цивільного права характеризує діяльність, яка здійснюється з метою реалізації юридичних можливостей, що випливають із змісту цього права, а виконання цивільного обов'язку - відповідну його змісту поведінку зобов'язаної особи, спрямовану на задоволення опосередкованих кореспондуючим суб'єктивним цивільним правом інтересів уповноваженої особи.