Оголошення фізичної особи не є встановленням факту смерті фізичної особи, лише існує припущення смерті. Законодавством передбачено ряд правових наслідків у випадку, якщо фізична особа, яка оголошена померлою, з'являється. У випадку, коли фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилась або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
У разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про оголошення її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про оголошення фізичної особи померлою. Заява може бути подана особою, яку було оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою. Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.
Необхідно також зауважити, що скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою не означає, що вона може отримати все раніше належне їй майно в натурі, законодавство передбачає ряд особливостей щодо повернення майна. Передусім слід зазначити, що необхідно враховувати, оплатно чи безоплатно майно фізичної особи, щодо якої рішення суду скасовано, перейшло до третіх осіб. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей і цінних паперів на пред'явника. Так, фізична особа може вимагати повернення майна в натурі, якщо таке майно перейшло безоплатно і збереглося, і незалежно від того, чи знала ця третя особа про те, що фізична особа, оголошена померлою, жива чи ні. Слід зауважити, що аналіз норм ЦК України дає підстави вважати, що він не дозволяє повернення вартості речей, які були отримані безоплатно, а потім відчужені за гроші. Наприклад, якщо спадкоємці отримали у спадщину автомобіль громадянина, оголошеного померлим, а потім продали його третій особі, то фізична особа, яка з'явилася, не може вимагати від покупця, який не знав, що така особа є живою, повернення автомобіля в натурі, а також не може вимагати від спадкоємців повернення грошей, які отримані від продажу автомобіля.
Крім того, Цивільний кодекс України визначає майно, яке не може бути повернене. До нього належать гроші, ціні папери на пред'явника, а також майно, яке перейшло до третьої особи за набувальною давністю. Виняток законодавства, щодо грошей і цінних паперів, пов'язаний зі складністю індивідуалізації і обігом зазначених об'єктів. Щодо набувальної давності, то слід зауважити, що відповідно до ст. 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. Отже, таке майно фізична особа, щодо якої скасовано рішення про оголошення її померлою, не може витребовувати від осіб, які законно ним володіють.
Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов'язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Таким чином, майно, яке перейшло до іншої особи за відплатним договором, може бути витребуване лише у випадку, коли така особа знала, що фізична особа, яка оголошена померлою, жива, в такому випадку набувач майна буде вважатись недобросовісним набувачем. Якщо недобросовісність набувача майна не доведена, то він вважається добросовісним і стає власником майна на підставі фактичного складу із набору таких фактів:
1) оголошення власника майна померлим;
2) добросовісність;
3) відплатність.
У разі коли таке майно не збереглося в натурі, недобросовісний відплатний набувач повинен відшкодувати його вартість, що виключається стосовно добросовісного відплатного набувача.
Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з'явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізовано ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна. Тобто майно, яке перейшло до визначених вище суб'єктів і ними реалізувалось, не може бути витребуване у нового власника, а фізична особа, що була оголошена померлою і щодо якої скасоване рішення суду, може отримати лише компенсацію в розмірі суми, яка була отримана від реалізації майна.
Підсумовуючи, можна зазначити, що у разі появи особи, яка була оголошена померлою, йдеться про відновлення тих прав особи, які перейшли до спадкоємців, інші ж права, які припинилися, не можуть бути поновлені.
1. Загальна характеристика опіки та піклування
2. Встановлення опіки та піклування
Встановлення опіки та піклування судом
Встановлення опіки та піклування органом опіки та піклування
Призначення опікуна або піклувальника
Опіка або піклування над фізичною особою, яка перебуває у спеціальному закладі
3. Права й обов'язки опікуна, піклувальника
4. Припинення опіки та піклування
Глава 16. Юридичні особи