Правильність обліку доходів і витрат бюджету забезпечується єдністю системи бюджетного обліку, в основу якої покладено бюджетну класифікацію, введену вдію Постановою ВРУ "Про структуру бюджетної класифікації України" від 12.07.1996 р. № 327/96-ВР з 1 січня 1998 р., наказу МФУ "Про запровадження нової бюджетної класифікації" від 13.12.1997 р. № 265 (зі змінами і доповненнями) та Роз'яснення відносно застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженого наказом ДКУ від 04.11.2004 р. № 194 (у редакції наказу від 08.12.2006 р. № 330). Значна увага бюджетній класифікації приділяється також у Бюджетному кодексі України.
Бюджетна класифікація передбачає науково обґрунтоване, обов'язкове групування доходів і видатків бюджетів усіх рівнів за однорідними ознаками, закодованими у попередньо визначеному порядку, що забезпечує порівнянність, зіставність та можливість узагальнення показників бюджетів усіх рівнів (від сільського до загальнодержавного), складання консолідованого бюджету територій та країни в цілому, контроль за його виконанням і складання зведеного звіту про виконання бюджету.
Бюджетна класифікація має організуюче і правове значення. Перше полягає у тому, що вона дає змогу однаково (за єдиною методикою) обраховувати доходи і витрати бюджету, складати звітність про виконання бюджету, здійснювати контроль і аналіз за кожним видом доходів і витрат, кодувати показники бюджетів при їх автоматизованій обробці з використанням ЕОМ. Правове значення бюджетної класифікації полягає в тому, що всі показники доходів і витрат, передбачені у бюджеті і вказані у відповідних підрозділах класифікації, є фінансовими планами, обов'язковими для виконання на всіх рівнях управління.
Бюджетна класифікація передбачає окремо класифікацію доходів бюджету і окремо — класифікацію витрат бюджетних коштів. Відповідно до статей 8—12 Бюджетного кодексу складовими бюджетної класифікації є:
— класифікація доходів бюджету;
— класифікація видатків бюджету;
— класифікація фінансування бюджету;
— класифікація боргу.
Класифікація доходів поділяється на групи, підгрупи, статті та підстатті. Усі доходи поділяються на податкові, неподаткові, доходи від операцій з капіталом та безоплатні перерахування (трансферти). Доходи бюджету формуються головним чином за рахунок оподаткування фізичних та юридичних осіб, платежів за використання природних ресурсів, державного мита, доходів від приватизації державного майна, ліцензійних зборів за право виробництва і продажу окремих груп товарів, надходжень від проведення лотерей, реалізації державних облігацій, іноземних та внутрішніх позик тощо.
Кодекс встановлює зокрема, що із застосуванням кодів класифікації доходів бюджету складаються додатки до законів про Державний бюджет України. Наприклад, податок з доходів фізичних осіб має код 11 010 000 з деталізацією за видами підприємств і доходів (наприклад, податок з доходів фізичних осіб-нерезидентів мас код 11010700 і т. ін.), а податок на прибуток підприємств — код II 020 000 з деталізацією за видами підприємств, податок на додану вартість - код 14010000 тощо (додаток Б). Ці коди застосовують всі підприємства при перерахуванні податків та інших платежів до бюджету.
Витрати бюджетна класифікація поділяє:
— за функціональною ознакою (за головними розділами і підрозділами бюджету);
— за відомчою структурою (освіта, наука, культура, мистецтво, охорона здоров'я і т. ін.);
— за економічними ознаками (група, підгрупа, стаття, під-стаття);
— за бюджетними програмами.
Коли функціональної класифікації складено відповідно до функцій держави. Наприклад, утримання Збройних Сил України має код 050200 з деталізацією за видами витрат; загальна середня освіта — код 070200 з деталізацією за видами закладів (школи, ліцеї, інтернати) тощо.
Коли відомчої класифікації надано головним розпорядникам бюджетних коштів. Так, Міністерству економіки України присвоєно код 120, Державній митній службі України — код 516 і т. ін. Тим самим визначається галузь, до якої належить дане підприємство.
Коди економічної класифікації видатків бюджету застосовують при складанні видаткової частини кошторисів розпорядників бюджетних коштів, розписів бюджетів, планів асигнувань відповідно л о видів видатків, як поточних (наприклад, на оплату праці працівників бюджетних установ — код 1110), так і капітальних, а також нерозподілених видатків та кредитування з вирахуванням погашення платежів до бюджету.
Класифікація видатків за бюджетними програмами передбачає програмно-цільовий підхід до складання бюджету, тобто затвердження бюджету з урахуванням конкретних цільових програм головних розпорядників коштів, яким і налаються відповідні коди. Так, головним розпорядником за бюджетною програмою "Захист від шкідливої дії вол сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь" (КПКВ 5001070) визначено Держколгосп України, а за програмою "Ліквідація наслідків підтоплення територій в містах і селищах України" (КПКВ 2701170) — Мінжитлокомунгосп України.
Класифікація фінансування бюджету (додаток В) застосовується у разі визначення джерел покриття дефіциту бюджету за рахунок внутрішніх або зовнішніх позик (за типом кредитора) чи при випуску облігацій та векселів (за типом боргового зобов'язання), а також визначення напрямків витрачання фінансових ресурсів, які можуть утворитися при перевищенні доходів бюджету над його видатками.
Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов'язання держави (як внутрішні, так і зовнішні), Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.
Для бухгалтера досить важливе значення має економічна класифікація видатків, за кодами якої організовується аналітичний облік фактичних видатків бюджетної установи.
Економічна класифікація видатків бюджету (додаток Г) багаторівнева і являє собою розмежування видатків за економічними ознаками. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки можуть передбачатися або на поточні потреби (код 1000), або для здійснення капітальних витрат (код 2000). Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товар чи послугу, або невідплатними.
На першому рівні видатки бюджету поділяють на такі групи:
— поточні видатки (1000);
—- капітальні видатки (2000);
— нерозподілені видатки (3000);
— кредитування (4000).
На другому рівні поточні видатки поділяються на підгрупи: -— видатки на товари і послуги (1100);
— оплата процентів (доходу) за зобов'язаннями (1200);
— субсидії і поточні трансферти (1300).
На третьому рівні видатки на товари і послуги поділяються на статті:
— оплата праці працівників бюджетних установ (1110);
— нарахування на заробітну плату (1120);
— придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки (1130);
— видатки на відрядження (1140);
— матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення (1150);
— оплата комунальних послуг та енергоносіїв (1160);
— дослідження і розробки, видатки державного (регіонального) значення (1170).
На четвертому рівні оплата праці працівників бюджетних установ поділяється на:
— заробітну плату (111 1);
— грошове утримання військовослужбовців (1112).
Стаття "Оплата праці працівників бюджетних установ" (код 1110) включає оплату праці в грошовій формі всіх працівників бюджетних установ за посадовими окладами, ставками або розцінками, а також різні доплати до цих ставок (за ранг, стаж, вислугу років, науковий ступінь, надурочні години і т. ін.). Видатки за цим кодом мають досить значну питому вагу в кошторисі бюджетної установи і є захищеною бюджетною статтею.
До статті "Нарахування на заробітну плату" (код 1120) належать збори на обов'язкове пенсійне страхування та всі види обов'язкового соціального страхування. Це також захищена бюджетом стаття.
Дуже широкою за змістом є стаття "Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки" (код 1130), до якої належать видатки на придбання усіх матеріальних цінностей, необхідних для функціонування установи: канцтоварів, облікових документів і регістрів, інформаційних видань, господарських матеріалів, медикаментів, продуктів харчування, малоцінних предметів, постільної білизни, спецодягу, книг для бібліотек тощо.
Для кожного з наведених видів видатків призначається окремий класифікаційний код з чотирьох знаків (заробітна плата — код 1111, грошове утримання військовослужбовців — код 1112 і т. ін.).
У такому ж порядку деталізуються всі інші види видатків бюджетних установ. За цими кодами плануються і обліковуються видатки бюджетів усіх рівнів та всіх бюджетних установ.
1.6. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ
1.7. Форми бухгалтерського обліку та облікові регістри в бюджетних установах
1.8. Бухгалтерський баланс бюджетної установи
РОЗДІЛ 2. Облік фінансування, грошовий коштів, доходів і видатків загального фонду
2.1. Принципи і методи фінансування бюджетних установ
Головні принципи бюджетного фінансування
Головні розпорядники коштів
2.2. Облік фінансування через органи Державного казначейства
2.3. Облік операцій па поточних (бюджетних) рахунках у банках та реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства