Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О.В. - 2. Загальна характеристика договору побутового підряду

Договір побутового підряду належить до різновидів договору підряду, про що безпосередньо свідчить розміщення норм про даний договір у ЦК України. У літературі ще висловлюється думка, що договір побутового підряду слід охарактеризувати як особливий договір, який належить до так званих споживчих договорів4.

Договір підряду за своїми характеристикам и належить до двосторонніх, консенсуальних та оплатних договорів. Даний договір є двостороннім або, як вказують у літературі, - двосторонньо-зобов'язуючим5, оскільки участь у ньому беруть дві сторони - замовник та підрядник, які мають певні взаємні права та обов'язки. Цей договір є консенсуальним, оскільки він вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін щодо всіх істотних умов договору. Договір побутового підряду є оплатним, оскільки замовник зобов'язаний оплатити зроблену підрядником роботу.

Окрім спеціальних норм щодо укладення, зміни чи розірвання договору побутового підряду, про що буде зазначено нижче, слід застосовувати загальні норми ЦК України, зокрема статей 638-654.

Однак у ст. 869 ЦК України визначаються особливості публічної пропозиції роботи за договором побутового підряду. У її ч. 1 міститься відсилочна норма до ст. 641 ЦК України "Пропозиція укласти договір", згідно з якою оферту може зробити кожна зі сторін майбутнього договору побутового підряду. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Договір побутового підряду є публічним, тому на нього поширюються норми ст. 633 ЦК України "Публічний договір". У силу цього підрядник не має права встановлювати будь-які переваги, застосовувати прямі або непрямі обмеження прав споживачів, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами. За всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Споживач має право на вільний вибір продукції у зручний для нього час з урахуванням режиму роботи підрядника (виконавця). У зв'язку з цим К. Р. Нігматуллін зазначає, що для цих договорів принцип свободи договору діє дещо обмежено, оскільки підрядник не має свободи вибору замовника, тому що не має права відмовити замовнику в укладенні договору побутового підряду.

До укладення договору побутового підряду, згідно зі ст. 868 ЦК України, підрядник зобов'язаний надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості,, що стосуються договору. Основним критерієм інформації, яка має надаватися, є її необхідність для виконання договору підряду. Наприклад якщо замовник замовляє підряднику виготовлення бочок, він повинен повідомити на вибір інформацію: а) з якою метою мають використовуватися бочки (наприклад зберігання чи транспортування конкретних отруйних речовин), щоб підрядник міг виготовити їх з дотриманням вимог, які забезпечили б безпечне використання бочок; б) надати точні вимоги до бочок, які мають бути забезпечені підрядником без вказівки мети використання бочок. У ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" більш детально визначаються вимоги до інформації, яку слід надати замовнику до укладення договору побутового підряду, оскільки такі вимоги є однаковими для всіх товарів, робіт і послуг. Також підрядник зобов'язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим робота свого підприємства.

Очевидно, що у випадку ненадання замовнику необхідної і достовірної інформації підрядником за аналогією повинні застосовуватися норми, закріплені у частинах 3 та 4 ст. 700 ЦК України. Слід зазначити, що відповідальність за ненадання необхідної та достовірної інформації підрядником при укладенні договору передбачена у ч. 3 ст. 869 ЦК України "Публічна пропозиція роботи". Замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. У цьому випадку виконання підрядником роботи оплаті не підлягає. Відповідальність підрядника також настає в порядку та розмірах, передбачених ст. 15 та п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Замовник може бути заінтересований у виконанні роботи конкретним фахівцем враховуючи його освіту, навики, кваліфікацію тощо. Також є види робіт, якість виконання яких залежить виключно від особистих властивостей виконавця. Про це замовник повинен вказати при укладенні договору. Таке застереження замовника стає істотною умовою договору. У цьому випадку підрядник зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення (ст. 868 ЦК України).

Коли умови договору встановлюються підрядником у формулярах або інших стандартних формах і замовник не має можливості брата участь у їх визначенні, договір побутового підряду є договором приєднання і на нього будуть поширюватися норми ст. 634 ЦК України "Договір приєднання". Саме це є досить характерним для договору побутового підряду на практиці. У даному випадку крім застосування норм ст. 634 ЦК України "Договір приєднання" слід враховувати норми ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" про недійсність умов договору, що обмежують права споживача.

Згідно зі ст. 867 ЦК України підрядник не має права нав'язувати включення до договору побутового підряду умови про виконання разом з роботою, що замовлена замовником, інших оплатних робіт або послуг, які йому (замовнику) не потрібні. Якщо такі роботи чи послуги все ж були включені до договору, то замовник має право їх не оплачувати. Допускається виконання додаткових робіт чи надання послуг, якщо вони виконуються для замовника безоплатно, або якщо вони попередньо погоджені із замовником.

За загальним правилом договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України). Однак у ч. 1 ст. 866 ЦК України передбачено спеціальні вимоги до договору побутового підряду. У статті вказано, що до належної форми укладення договору побутового підряду прирівнюється видача замовникові квитанції або іншого документа, що підтверджує укладення договору. Таким іншим документом можуть бути товарний чи касовий чек, квиток, путівка, талон або інший документ. У літературі висловлюється думка, що договір побутового підряду доцільно укладати як окремий документ лише в тих випадках, коли безпосередній об'єкт робіт є специфічним або має індивідуальні ознаки1. Однак у будь-якому випадку договір побутового підряду повинен бути укладений у простій письмовій формі, оскільки факт його укладення підтверджується письмовим документом: квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, путівкою, талоном.

Для даного договору передбачено в абз. 2 ч. 1 ст. 866 ЦК України виняток із загального правила про наслідки недодержання письмової форми договору, міститься у ст. 218 ЦК України "Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину". Зокрема, замовнику, якщо у нього відсутній документ, передбачений у ч. 1 ст. 866 ЦК України, надається право підтверджувати факт укладення договору або його умов за допомогою залучення свідків, що не допускається за ст. 218 ЦК України.

У ЦК України не вказується на істотні умови договору побутового підряду, тому слід керуватися абз. 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України, де передбачені умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди, та нормами ЦК України щодо договору підряду. Істотними умовами договору побутового підряду є предмет, ціна (вартість робіт) і строк. У літературі вірно зазначається, що формування умов договору побутового підряду відбувається за принципом особливого захисту прав замовника1.

Предметом договору підряду є виконання робіт та їх уречевлений результат. М. І. Брагінський та В. В. Вітрянський вказують, що особливістю договору побутового підряду (як і підряду в цілому) є його предмет, який становить не робота як така, а робота та її результат2. Для замовника цінність має не сама робота, а саме її результат (це може бути відремонтоване взуття, пошите пальто тощо). Як зазначається в літературі, предметом даного договору може бути виготовлення тільки індивідуально визначених речей3. Тому результат роботи має задовольняти побутові або інші особисті потреби фізичної особи. Під роботою ж розуміють "діяльність виконавців, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб" (п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів").

Робота може виконуватися як з матеріалу замовника, так і з матеріалу підрядника (статті 870-871 ЦК України). Однак загальним є правило, що даний договір має виконуватися підрядником зі свого матеріалу і лише за бажанням замовника - з його матеріалу.

Якщо робота виконується з матеріалу підрядника, то замовник повинен при укладенні договору оплатити вартість матеріалу повністю або частково, за погодженням сторін. Якщо ж при укладенні договору матеріал оплачено не повністю, то остаточний розрахунок за нього відбувається при здачі виконаної роботи замовнику. Матеріал також може надаватися замовнику в кредит (із розстроченням платежу). Порядок надання кредиту на матеріал, строк і порядок його погашення визначаються в договорі побутового підряду. Зміна ціни на матеріал підрядника, вказаної в договорі побутового підряду, не допускається, навіть коли матеріал надано в кредит, якщо інше не встановлено в самому договорі. Визначене у ст. 870 ЦК України правило є спеціальним стосовно передбачених у ст. 839 "Виконання роботи з матеріалу підрядника та його засобами" та ст. 854 "Порядок оплати роботи" ЦК України.

Якщо ж робота виконується з матеріалу замовника, то у квитанції або іншому документі, що видається підрядником при укладенні договору побутового підряду, містяться точне найменування матеріалу і його опис (наприклад, часто при пошитті одягу до квитанції додається зразок матеріалу), вказуються його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін (ст. 871 ЦК України). За загальним правилом, оцінка здійснюється за погодженням сторін (замовник може надати квитанцію або чек, де чітко вказані кількість і ціна матеріалу). Однак оцінка може не проводитися, коли роботи виконуються безпосередньо в присутності замовника, наприклад, ремонт взуття.

Якщо ціна матеріалу (речі) замовника, відображена в квитанції або іншому документі, що підтверджує укладення договору побутового підряду, не відповідає дійсній вартості або з якихось причин не вказана, сторони не позбавлені права доказувати в суді дійсну вартість втраченого або пошкодженого матеріалу (речі) замовника. Норми щодо матеріалу замовника, зазначені в ст. 871 ЦК України, застосовуються й до речі замовника, яка є предметом виконання робіт, наприклад при ремонті речі замовника. До відносин, що регулюються ст. 871 ЦК України, застосовуються також загальні норми статей: 840 "Виконання роботи з матеріалу замовника", 841 "Обов'язок підрядника зберігати надане йому майно", 842 "Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу" ЦК України.

Інша істотна умова договору побутового підряду - це ціна. Ціна (вартість робіт) за договором побутового підряду визначається за погодженням сторін. Однак, якщо ціна на роботу встановлена у нормативно-правових актах (прейскурантах, цінниках, тарифах) або врегульована уповноваженими на це органами державної виконавчої влади, то за погодженням сторін не може передбачатися більш висока ціна (ст. 873 ЦК України). У п. 16 правил побутового обслуговування населення вказується, що вартість послуг і матеріалів виконавця оплачується замовником за цінами, що діяли на день оформлення замовлення, якщо інше не передбачено умовами угоди. Тобто особливістю даного договору є принцип незмінності ціни, обумовленої сторонами в договорі.

Строки виконання роботи за договором побутового підряду або окремих етапів встановлюються у самому договорі або у відповідних нормативно-правових актах. Як зазначає В. І. Синайський, при підряді, хоча робота й спрямована на результат, тим не менше, результат цей має бути наявним у визначений строк1. На жаль, більшість нормативно-правових актів, що стосуються побутового підряду (обслуговування населення), не вказують строків виконання роботи, а знову ж таки встановлюють, що строк повинен бути погоджений сторонами у договорі.