Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О.В. - 6. Права та обов'язки сторін за договором страхування

Правовий статус сторін договору страхування визначається сукупністю прав та обов'язків сторін договору.

Загальні права та обов'язки сторін договору страхування передбачені ЦК (статті 988, 989) та Законом "Про страхування" (статті 20, 21).

Залежно від етапу розвитку страхових правовідносин, моменту виникнення та тривалості існування обов'язки сторін за договором страхування умовно можна поділити на три групи: 1) обов'язки, які сторони повинні виконати в процесі укладення договору; 2) обов'язки, які сторони виконують протягом дії договору; 3) обов'язки, які виникають після настання страхового випадку.

За цим критерієм на відповідну сторону договору страхування покладаються певні обов'язки при укладенні, виконанні договору, настанні страхового випадку.

Обов'язки страховика

Первісний обов'язок страховика при укладенні договору страхування - ознайомлення страхувальника з умовами та правилами страхування. Правила страхування можуть визначатися відповідними актами цивільного законодавства. Особливо це характерно для обов'язкових видів договірного страхування.

Якщо між страховиком і страхувальником укладено договір страхування, подальше посилання останнього на те, що він не був ознайомлений з цими правилами, зазвичай, не повинне братися до уваги1.

Протягом двох робочих днів з моменту отримання повідомлення про настання страхового випадку страховик зобов'язаний вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.

У разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата здійснюється на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої визначеної в договорі особи і страхового акта, який складається безпосередньо страховиком або уповноваженою ним особою. Строк виплати за конкретним страховим випадком передбачається укладеним сторонами договором. При обов'язковому страхуванні цей строк безпосередньо зазначається і у відповідних правилах обов'язкового страхування.

Розмір страхових виплат залежить від того, загинув застрахований об'єкт повністю чи частково. В будь-якому випадку розмір страхової виплати за договором майнового страхування не може перевищувати розміру реальних збитків. При особистому страхуванні страхова виплата не може перевищувати страхової суми.

Виплата страхового відшкодування вважається обов'язком страховика, а не формою цивільно-правової відповідальності.

Майнову відповідальність страховик може нести за несвоєчасне здійснення страхової виплати у вигляді сплати неустойки, розмір якої визначається умовами договору.

Страховик зобов'язаний відшкодувати витрати, яких зазнав страхувальник при настанні страхового випадку, з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору.

У вчиненні дій, які запобігають настанню страхового випадку, заінтересований насамперед страховик, оскільки за умовами договору він зобов'язаний відшкодовувати шкоду, яка буде заподіяна. Тому він повинен сприяти тому, щоб страхувальник вчиняв розумні і доступні дії, спрямовані на зменшення можливих збитків. Витрати мають бути відшкодовані навіть тоді, коли страхувальник, який їх зазнав, не досяг позитивного результату.

Страхувальник вправі переукласти договір страхування у разі, якщо вартість майна збільшується або вжито заходів, які зменшують страховий ризик. Тому страховик зобов'язаний за заявою страхувальника, у разі здійснення страховиком заходів, що зменшують страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна, переукласти з ним договір страхування (ч. 5 ст. 988 ЦК, ст. 20 Закону "Про страхування").

Страховик зобов'язаний не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом. В даному випадку йдеться про відомості, які становлять таємницю страхування, тобто такі, що можуть бути віднесені до особистої, сімейної, службової, комерційної чи іншої таємниці, яка виступає предметом правової охорони.

Конфіденційна інформація щодо діяльності та фінансового становища страхувальника може бути надана лише на письмову вимогу суду, а також правоохоронних та податкових органів стосовно операцій страхування конкретної юридичної або фізичної особи за конкретним договором страхування у разі порушення кримінальної справи щодо цієї фізичної або юридичної особи.

Страховик може прийняти на себе додаткові зобов'язання, крім тих, що передбачені актами цивільного законодавства. Про це повідомляється страхувальнику у письмовій формі.