Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О.В. - Наслідки визнання страхувальника-фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності

Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки

Чинне законодавство визначає можливість виникнення у страховика права регресу до заподіювача страхувальнику шкоди. Такий перехід прав до страховика ще називають суброгацією (переміною кредитора у вже існуючому зобов'язанні яке виникло із заподіяння шкоди).

Відповідно до ч. 1 ст. 993 ЦК і ст. 27 Закону "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таке правило поширюється лише на договори майнового страхування. Тому, якщо фізична особа застрахувала життя та здоров'я від нещасних випадків, то у разі настання певного страхового випадку внаслідок поведінки сторонніх осіб, це не позбавляє дану особу права на отримання страхової виплати, а також отримання відшкодування завданої шкоди від винної особи.

Перехід права вимоги до страховика може мати місце лише у тому випадку, коли наявним буде факт заподіяння шкоди майну, тобто цивільне деліктне правопорушення. Визначення особи, відповідальної за завдання збитків, здійснюється відповідно до норм про відшкодування шкоди (глава 82 ЦК).

Особа, яка завдала збитки, може оспорювати розмір фактичних витрат, здійснених як страхова виплата. Розмір здійсненої страхової виплати як обсяг відповідальності заподіювача шкоди перед страховиком підлягає доказуванню на загальних підставах. Заподіювач шкоди, який виконав свій обов'язок перед потерпілим щодо відшкодування завданої шкоди, звільняється від обов'язку перед страховиком.

Зміна страхувальника-фізичної особи у договорі страхування

У разі смерті страхувальника-ф і зичної особи його майно, за правилами про спадкування, може перейти до його спадкоємців на підставі заповіту чи вказівки закону.

Тому у разі смерті страхувальника, який уклав договір майнового страхування, його права та обов'язки переходять до осіб, які одержали це майно у спадщину.

В інших випадках (тобто, коли страхувальник за договором майнового страхування не помер) права та обов'язки страхувальника можуть перейти до третіх осіб лише за згодою страховика, якщо інше не встановлено договором страхування (ч. І ст. 994 ЦК).

У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третьої особи, його права та обов'язки можуть перейти до цієї особи або до осіб, на яких відповідно до закону покладено обов'язки щодо охорони прав та інтересів застрахованої особи (ч. 2 ст. 994 ЦК).

В цьому випадку договір особистого страхування не припиняється у зв'язку зі смертю страхувальника, оскільки предметом страхування виступають майнові інтереси застрахованої особи. Тому ця особа може безпосередньо вступити у договір як страхувальник, набувши прав та обов'язків право попередника. В разі юридичної неспроможності особи вступити у договір (вік, перебування під опікою тощо), правовим статусом страхувальника за даним договором можуть наділятися батьки, усиновителі, опікуни, інші особи, які зобов'язані вживати заходів для охорони прав та інтересів такої особи. Відмова повнолітньої дієздатної особи, на користь якої укладено договір страхування, від набуття прав та обов'язків страхувальника за договором має тягнути припинення договору страхування.

Наслідки припинення юридичної особи-страхувальника

Відповідно до ч. 1 ст. 995 і ст. 23 Закону "Про страхування" у разі, якщо юридична особа-страхувальник припиняється і встановлюються її правонаступники, права та обов'язки страхувальника переходять до правонаступників.

Зазначена норма ЦК поширюється на випадки, коли має місце припинення юридичної особи у формі реорганізації (статті 106-109 ЦК).

Ліквідація страхувальника-юридичної особи (ст. 110 ЦК) тягне за собою припинення договору страхування.

Права та обов'язки за договором майнового страхування переходять до правонаступника, до якого відповідно до документів про реорганізацію переходить річ, щодо якої виник майновий страховий інтерес як предмет договору страхування. У випадку укладення договору страхування цивільно-правової відповідальності права та обов'язки за таким договором переходять відповідно до передавального акта або розподільчого балансу (ст. 107 ЦК).

Наслідки визнання страхувальника-фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності

Відповідно до ч. 1 ст. 996 ЦК права та обов'язки страхувальника-фізичної особи, яка визнана судом недієздатною, здійснюються її опікуном з моменту визнання особи недієздатною. Відповідно до ст. 24 Закону "Про страхування" права та обов'язки за договором страхування переходять до опікуна. З цього приводу в літературі вказується на недостатню обгрунтованість зазначеної норми Закону, оскільки визнання фізичної особи недієздатною не має наслідком перехід її прав та обов'язків до інших осіб. Права та обов'язки за договором залишаються за страхувальником, але здійснюються вони опікуном.

На відміну від інших видів страхування, страхування цивільно-правової відповідальності не може продовжуватися, оскільки фізична особа, яка визнана судом недієздатною, стає неделіктоздатною, тобто вона не може нести цивільно-правової відповідальності за шкоду, яку вона заподіяла (статті 41, 1184 ЦК). Тому договір страхування відповідальності фізичної особи, яка визнана недієздатною, припиняється з моменту визнання особи недієздатною (ч. 1 ст. 996 ЦК).

Страхувальник-фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена судом, здійснює свої права та обов'язки страхувальника лише за згодою піклувальника (ч. 2 ст. 996 ЦК). До цих правовідносин страхування застосовуються загальні правила про наслідки порушення норм ЦК щодо отримання згоди піклувальника (статті 37, 223 ЦК тощо).