Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О.В. - 1. Поняття посередницьких послуг

1. Поняття посередницьких послуг

Договір доручення є визначальним у ряді договорів, що оформляють посередницькі зобов'язання. До числа таких договорів належать договори комісії, консигнації, агентські договори і договір довірчого управління.

Посередницькими називаються договори про надання послуг, які спрямовані на зміну суспільних відносин. Посередницькі послуги можуть надаватися у будь-якій сфері економічної діяльності: виробництві, соціально-культурній, освітянській, медичній, туристичній тощо. Посередництвом є, як правило, добровільна діяльність. Іншими словами, посередницьке правовідношення являє собою вид зобов'язального правовідношення, яке виникає на підставі такого юридичного факту, як договір. З огляду на це позадоговірне уповноваження особи на вчинення дій в інтересах третіх осіб - це представництво. Посередницьким вважається зобов'язання, яке виникає на підставі укладеного договору.

Узагальнюючою назвою сторін посередницького договору є: установник посередництва (уповноважуюча особа), він же - клієнт, і посередник (уповноважений), він же - повірений. В усіх пойменованих посередницьких договорах йдеться про посередника - представника, комісіонера, консигнатора, агента, управителя, який діє в цивільному обороті від імені установника посередництва або від власного імені, але в його інтересах. Критерій виступу в обороті від імені уповноважуючої особи чи від власного імені лежить в основі поділу посередництва на пряме та непряме.

Сторони посередницьких правочинів завжди волездатні особи. Послуги, які надають повірені, комісіонери, консигнатори, управителі, агенти, будуть юридичними тільки тому, що вони проявляють власну волю, яка у своїй меті спрямована на виникнення правового результату в іншої, третьої особи. Особливістю посередницького правовідношення є наявність у його основі повноваження, що є визначальним для його змісту. Посередницька діяльність - це можливість реалізації правосуб'єктності за допомогою чужих дій. У результаті посередницької Діяльності змінюється обсяг прав та обов'язків у іншої особи. Залежно від договірних форм - безпосереднє виникнення прав та обов'язків в установника посередництва при прямому представництві і можливість перевести право вимоги на себе у непрямому представництві. Правовою формою підтвердження наявності повноважень є довіреність. Вона необхідна у зв'язку з існуванням зовнішніх відносин і відіграє інформаційну роль.

Дії посередника спрямовані на корисний результат для інших осіб, який приєднується до майнової сфери установника.

Отже, вилоутворюючими критеріями у виокремленні посередницьких послуг є:

1) дії у чужих інтересах;

2) дії на основі та в межах наданих повноважень;

3) дії за чужий рахунок.

Особливістю посередницького договору є подвійність його предмета. Предметом посередницького договору є правомірні дії (як юридичного, так і фактичного характеру), які визнаються правом як юридичні факти, вчинювані в чужих інтересах і з метою юридичного замісництва (надання посередницької послуги), і які можуть бути спрямовані на об'єкти матеріального світу. Предметом більшості посередницьких правочинів як таких, що обслуговують сферу обороту, виступає товар, який дозволений до обороту.

Право власності на матеріальний об'єкт посередницького зобов'язання ніколи не належить посереднику. Посередник діє завжди між власником і майбутнім власником. Межею між повноваженням-зобов'язанням і повноваженнями власника є критерій: розпоряджатися на власний розсуд чи за власною волею у межах наданих повноважень.

Зазначені критерії є визначальними для окреслення групи посередницьких договорів, і тому досить часто поіменовані учасниками цивільного обороту такі відносно самостійні договори, як дилерські чи брокерські, слід розглядати як різновиди посередницьких. Спеціальні правила, які використовуються контрагентами цих договорів для регулювання своїх відносин, пов'язані, в першу чергу, з особливою сферою діяльності чи особливостями товару, який передається посереднику.

При кваліфікації правовідношення як такого, що опосередковує посередницькі послуги, не слід підміняти поняття "вчинення дій юридичного характеру" наданням юридичних послуг. Будь-яка правомірна дія, яка спричинила (навіть без попередньої спрямованості на це) правові наслідки, буде вважатися такою, що має юридичний характер.

Елементи посередництва присутні і в інших договірних видах, таких як транспортна експедиція, фінансові послуги. Це є свідченням, з одного боку, змішаності договірних видів, а з іншого - необхідності пошуку цивільно-правових форм оформлення економічного посередництва, яке є набагато ширшою категорією, ніж посередництво юридичне. В економічному розумінні посередницькими є всі зобов'язання, які опосередковують рух товару від виробника до безпосереднього споживача.