Сфера послуг, як свідчить практика, є однією із найперспективніших галузей економіки, що розвивається досить динамічно. Нові ринкові відносини в Україні призводять до розвитку існуючих і створення нових форм відносин між суб'єктами господарювання. Майже всі суб'єкти цивільно-договірних відносин в тій чи іншій формі надають послуги.
Аналіз самого поняття послуги як об'єкта цивільного права, засвідчує, що в науковій літературі та нормативному масиві України врегульовані лише окремі види послуг, чільне місце серед яких посідають фінансові - послуги з надання розрахунково-касового обслуговування, кредитування, страхування, проведення операцій з цінними паперами та деякі інші, питання щодо яких регулюються нормами ЦК України, законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", "Про страхування", "Про цінні папери та фондову біржу" тощо.
Будь-яка послуга ототожнюється з дією, які разом становлять окремий об'єкт цивільно-правових відносин. Але відмінність послуги від дії полягає в тому, що в результаті дії створюється матеріальний предмет, а послуга задовольняє особисті потреби особи.
У зв'язку з цим заслуговує на увагу позиція О. Д. Шешеніна, на думку якого, послуга як предмет договору з надання послуг є результатом діяльності, яка не існує окремо від виконавця і не має матеріального вираження1; а також діяльність, що здійснюється на виконання цивільного обов'язку і не пов'язана зі створенням матеріального блага, тобто носить нематеріальний характер2.
У зв'язку з цим В. В. Луць вважає, що головну особливість договорів з надання послуг, на відміну від договорів на виконання робіт, становить те, що надання послуги невідокремлене від діяльності особи, що надає послугу.
Цивілісти, зокрема О. Ю. Кабалкін, М. В. Кротов, також розглядають послугу як дію, що приносить допомогу, користь іншому. Крім того, кожна послуга стає об'єктом цивільно-правового зобов'язання тоді, коли виражається в роботі, а робота - коли вона приймає форму надання послуги4.
Так, М. В. Кротов вважає, що послуги, як і речі, відображають результат діяльності людини щодо створення благ, засобів задоволення своїх життєвих потреб5. Як бачимо, зазначений автор при визначенні поняття послуги проводить паралель із речами, які як окремий об'єкт цивільних правовідносин є матеріальною основою життєдіяльності і здатні задовольняти певні потреби людини, що мають для неї певну цінність. На думку Л. І. Тикоцького, відмінність послуги від речі необхідно шукати не в економічному змісті, а в їх фізичній формі, яка характеризується тим, що послуга є діяльністю, що не має матеріального результату, але створює конкретний корисний ефект.
Таким чином, надання послуги буде неможливим за відсутності дії, оскільки послуга досягається в результаті усвідомлених дій іншого учасника даних правовідносин. Характеризуючи особливості послуги, необхідно зауважити, що результат праці при наданні послуги не відокремлюється від процесу його створення. Крім того, послуга не може існувати поза своїм носієм. Але окремі договори про надання послуг все ж таки містять матеріальну форму, наприклад, умови деяких договорів туристичних послуг поєднують в собі зобов'язання щодо надання транспортних засобів; надання послуг зв'язку (відправлення листів, бандеролей, посилок); надання деяких медичних послуг пов'язане з різними видами протезування.
З метою визначення поняття фінансової послуги насамперед виділимо її загальні ознаки, які відрізнятимуть її від інших різновидів послуг:
по-перше, фінансова послуга - це різновид діяльності визначеного законом суб'єкта господарювання, що надає послугу;
по-друге, фінансова послуга належить до нематеріальних послуг;
по-третє, фінансова послуга супроводжується відповідним рухом фінансових активів (грошових коштів, цінних паперів, боргових зобов'язань та прав вимоги боргу, що не має статусу цінних паперів, включаючи будь-які види лотерейних та інших подібних білетів, що передбачають видачу грошового або майнового виграшу);
по-четверте, зазначений рух фінансових активів передбачає здійснення учасниками таких послуг відповідної фінансової операції (наприклад, торгівля фінансовими активами, залучення їх в депозит);
по-п'яте, наявність професійного складу суб'єктів фінансових послуг, які надають таку послугу і здійснюють функцію фінансового посередництва. Суб'єктний склад зазначених фінансових посередників характерний обсягом припустимих для них видів фінансових послуг. При обслуговуванні учасників ринку фінансових послуг одні фінансові посередники надають лише окремий вид послуг, який і визначає в цілому їх роль на ринку, а інші - широкий спектр фінансових послуг.
Водночас фінансові послуги можуть мати спільні ознаки з іншими різновидами послуг, зокрема медичними, юридичними. І це зрозуміло, оскільки в основі всіх видів послуг закладені загальні ознаки послуги як загальної категорії. Отже, такі види послуг об'єднує, наприклад:
1) професійний характер їх здійснення;
2) вираження послуги в діяльності осіб професійного складу;
3) мета вчинення послуги, виражена в отриманні прибутку.
Беручи до уваги наявність у фінансових послуг загальних ознак, притаманних деяким іншим різновидам послуг, зауважимо, що особливості фінансової послуги беруть свій початок з її найменування. Отже, ці послуги є фінансовими, оскільки їх об'єктом виступають фінансові активи, з якими здійснюються фінансові операції.
Законодавче визначення поняття фінансової послуги грунтується на ч. 5 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", згідно з якою така послуга являє собою "операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових коштів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів". Варто зазначити, що фінансові послуги є оплатними за загальним правилом, незважаючи, що деякі з фінансових послуг за своїм визначенням мають безоплатний характер (зокрема послуги із залучення грошових коштів на банківський вклад (депозит).
Враховуючи ви ще викладене, визначимо поняття фінансової послуги таким чином. Фінансова послуга - це різновид діяльності визначених законом суб'єктів господарювання, що здійснюють фінансові операції, пов'язані з емісією та обігом фінансових активів, з метою одержання відповідного прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів, на оплатних засадах, якщо інше не випливає із закону або сутності зобов'язання з надання відповідної фінансової послуги.
Отже, фінансові послуги є особливим об'єктом цивільно-правових відносин, які заслуговують на увагу, оскільки їх функціонування на ринку України стає все більш актуальним та перспективним.
РОЗДІЛ IV. Недоговірні зобов'язання
Глава 57. Публічна обіцянка винагороди
1. Загальні положення
2. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
3. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу
Глава 58. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
1. Загальні положення
2. Правова пригода зобов'язань, які виникають у зв'язку із вчиненням дій в інтересах іншої особи без її доручення
3. Зміст зобов'язання з вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення