Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О.В. - Зміна черговості

У ЦК України з'явилася новела, яка передбачає зміну черговості одержання права на спадкування (ст. 1259 ЦК).

Черговість спадкування за законом може бути змінено: а) спадкоємцями, які закликані до спадщини; б) рішенням суду.

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінено нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере в ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку в спадщині.

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

При спадкуванні за законом законодавець має на меті визначити гіпотетичну волю спадкодавця і, враховуючи ймовірність Його близьких відносин саме з найближчими родичами, відповідно, будує абстрактну модель черговості без урахування особливостей стосунків, які складаються між спадкодавцем і спадкоємцями за законом у конкретній сім'ї.

Саме цією обставиною зумовлена поява в новому ЦК України норми, яка надає спадкоємцям за законом, власне, право перерозподілити спадщину.

Якщо через різні обставини спадкодавець не зміг належним чином чи способом оформити заповіт, спадкоємці за законом можуть реалізувати дійсну волю спадкодавця, відійти від формальної черговості, яка передбачена законодавством, і поділити спадщину таким чином, як цього бажав би спадкодавець. Наприклад, рідні брати спадкодавця, спадкоємці другої черги можуть врахувати особливості відносин спадкодавця з особою, з якою він перебував у фактичних шлюбних відносинах і яка може претендувати на спадщину за законом лише в четверту чергу як член сім'ї померлого, і за договором включити її в число спадкоємців, які закликаються до спадщини.

Договір про зміну черговості може бути укладено заінтересованими спадкоємцями після відкриття спадщини, але не пізніше закінчення строку, встановленого для її прийняття. Особа, яка за договором закликається до спадщини, повинна відноситися до кола спадкоємців за законом та погодитися на прийняття спадщини. Законодавець вимагає обов'язкової нотаріальної форми такого договору. Головна вимога до його змісту - він не повинен порушувати прав спадкоємців, які не беруть участі в ньому, а також спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку. Тобто внаслідок такого договору не повинна бути, наприклад, зменшена частка спадщини спадкоємця, який не бере в ньому участі, або збільшено обсяг обов'язків, які він успадковує, він не повинен бути усунутий від одержання в натурі речі, на яку набував право при спадкуванні за звичайних обставин.

Черговість може бути змінена і за рішенням суду. Цю норму можуть застосувати, наприклад, у разі якщо найближчі родичі спадкодавця (син, дочка) ухилялися від виконання своїх юридичних і моральних обов'язків, і догляд за спадкодавцем здійснювали інші, далекі родичі (двоюрідна тітка, троюрідна сестра). Спадкодавець позбавлений можливості висловити свою волю в заповіті через те, що він, наприклад, визнаний недієздатним або через похилий вік, психічний розлад не має можливості адекватно сприймати дійсність.

Наприклад, фізична особа, яка протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані, може вимагати в судовому порядку визнання за нею права на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування.

Саме ці обставини і зумовили появу норми, за якою суд може надати право на спадкування особі, яка належить до кола спадкоємців за законом, але до спадщини не закликається, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася; матеріально забезпечувала; надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який був у безпорадному стані внаслідок похилого віку, тяжкої хвороби чи інших подібних причин об'єктивного характеру.

У контексті ст. 1259 ЦК України слово "опікувалася" законодавець вживає дещо в незвичному розумінні. У цьому випадку йдеться не про опіку у звичайному її розумінні, що передбачена ст. 67 ЦК України "Опіка та піклування", яка надає опікунові право вчиняти правочини від імені підопічного, зобов'язує опікуна створювати підопічному необхідні побутові умови, забезпечувати доглядом тощо.

Під поняттям "опікувалася" слід розуміти надання звичайних фактичних послуг особі, яка перебувала в безпорадному стані і потребувала сторонньої допомоги: приготування їжі, прибирання квартири, прання білизни тощо.

Поняття "матеріально забезпечувала" необхідно розуміти як надання такої матеріальної допомоги, яка була основним засобом до існування, так і оплату комунальних послуг, ліків, набуття необхідних особистих речей хворому тощо.

Щодо поняття "тривалий час", то воно належить до оціночних категорій і суд, який розглядатиме справу, повинен визначатися з його змістом виходячи із засад розумності та справедливості. Це має бути строк, не менший року, оскільки саме з такою тривалістю перебування на утриманні законодавець свого часу пов'язував виникнення права на спадщину в утриманця.

Законодавство надає можливість не лише змінити черговість спадкування за спадкоємцями за законом, а й не заперечує проти перерозподілу ними спадщини. Спадкоємці за усною угодою між собою можуть змінити розмір частки рухомого майна у спадщині будь-кого з них. Водночас, якщо угода стосується нерухомого майна, то вона повинна укладатися у письмовій формі (ст. 1267 ЦК України).