На початку 80-х рр. у розвинутих країнах світу спостерігався відхід від традиційних методів обліку та контролю виробничих витрат, пошук ефективніших засобів підвищення якості продукції та зниження її собівартості. Це було пов'язано із посиленням конкуренції на світовому ринку, що обмежило зростання прибутку за рахунок підвищення цін. Прогрес техніки, впровадження гнучких інформаційних технологій з використанням комп'ютерів, призвели до зміни структури витрат, скорочення тривалості процесу виробництва продукції.
Керівництво багатьох підприємств, з метою недопущення втрати впливу на традиційних ринках збуту і зниження прибутку, змушене було переглянути підходи до управління витратами, щоб скоротити час виробництва, поліпшити якість продукції та знизити непродуктивні витрати. Традиційні методи калькулювання мали певні недоліки, тому були непридатними для застосування в нових умовах господарювання. Наприклад, для прийняття стратегічних рішень і довгострокового прогнозування необхідною є інформація про повну собівартість продукції, а система обліку змінних витрат передбачає віднесення всіх постійних витрат до витрат періоду, хоча як свідчить практика, не всі постійні витрати відшкодовуються за короткий проміжок часу.
У зв'язку з цим була розроблена система калькулювання на основі діяльності. Описали І обґрунтували доцільність використання цієї системи калькулювання професори Гарвардського університету Р. Купер та Р. Коплан.
Використання калькування на основі діяльності пов'язано з тим, що через зміни в організації і технології у багатьом сучасних виробництва х. прямі витрати праці складають лише до 15 % у собівартості продукції. Одночасно, суттєво зросла питома вага накладних витрат, які не залежать від зміни обсягів виробництва, а від його складності. При цьому накладні витрати, які вважалися постійними, розглядають як довготермінові змінні витрати, які змінюються під впливом факторів, не пов'язаних зі зміною обсягу виробництва. Принципова відмінність звичайних систем калькування і калькування на основі діяльності полягає в підході до розподілу виробничих накладних витрат.
Якщо традиційна система калькулювання побудована за принципом "продукція споживає ресурси", то калькування на основі діяльності ґрунтується на іншому підході - продукція споживає діяльність (виробничі процеси, операції), а діяльність використовує певні ресурси. Тобто калькування на основі діяльності передбачає початкове групування накладних витрат за видами діяльності і подальший їх розподіл між видами продукції, для яких ця діяльність використовується.
Для обліку витрат на основі діяльності спочатку всі види діяльності (операції) поділяються на чотири групи:
діяльність на рівні одиниці продукції (включає операції з обробки сировини, забезпечення виробництва тощо);
діяльність на рівні партії виробів (пов'язана з операціями зберігання матеріалів, налагодженням устаткування, транспортуванням тощо);
діяльність на рівні певного виду продукції (операції із забезпечення контролю якості та проектування виробництва продукції тощо);
діяльність на рівні підприємства (включає операції, пов'язані з управлінням, навчанням персоналу тощо).
Наступним етапом є об'єднання накладних витрат в однорідні сукупності за спільним фактором витрат і визначення взаємозв'язку між видом діяльності та фактором витрат.
Далі для кожної сукупності однорідних витрат визначається фактор витрат (кількість продукції, машино-години, площа тощо) і розраховується ставка їх розподілу (відношення суми витрат до обраної бази розподілу).
На завершальному етапі відбувається віднесення накладних витрат до відповідних видів продукції.
Позитивним моментом застосування калькування на основі діяльності є те, що виділення окремих однорідних сукупностей витрат і застосування до них різних баз розподілу дає змогу надати керівництву підприємства більш точну інформацію для прийняття рішень щодо управління витратами. Хоча це одночасно збільшує обсяг робіт, пов'язаних з калькулюванням собівартості продукції.
11.2.4.1. Система обліку стандартних витрат
11.2.4.2. Організація обліку відповідальності за методом "тариф-година-машина"
11.2.4.3.Трансфертне ціноутворення і його вплив на результати діяльності
11.2.5. Використання даних про витрати для прийняття управлінських рішень
11.2.5.1. Аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку
11.2.5.2. Аналіз варіантів альтернативних короткострокових рішень